Зарубіжна література 11 клас 22.04.2022

Продовжуємо працювати над повістю Ясунарі Кавабата "Тисяча журавлів".

Провідні ідеї.Образна система повісті .Символіка

“Тисяча журавлів” аналіз твору

Автор: Кавабата Ясунарі

Рік: 1951

Жанр: повість

Тема: японська чайна церемонія та безнадійне кохання

Основна проблема: гармонія природи і людини

Головні герої: Кікудзі, Тікако Курімото, пан Мітані, пані Оота

Сюжет “Тисяча журавлів”

Головний герой відчуває потяг до коханки свого покійного батька, а після смерті жінки – до ії дочки, яка безслідно зникає з його життя. Усі події життя Кікудзі позначені впливом “фатальної жінки” Тікако Курімото. Вона – хозяйка чайного павільйону, берегиня чайної церемонії. Тікако – коханка пана Мітані, батька Кікудзі. Навідуючись до неї, батько брав сина з собою. Під час такого визиту хлопчик побачів на тілі жінки родиму пляму, що видалася йому жахливою. Надалі героєві здаватиметься, що огидна мітка лежить на всьому, до чого торкається ця жінка.

Пан Мітані вже й сам хотів би, та не здатен позбавитися Тікако. Вона переслідує чоловіка навіть у його власному будинку. Вдаючи, що хоче допомогти дружині коханця, Тікако стежить за ним, оскільки пан Мітані опікується пані Оотою. Тікако принижує гідність Ооти, навіть мати Тікако просить ії бути стриманішою.

Минає років двадцть. Тікако запрошує Кікудзі на щорічну чайну церемонію у павільйоні хромового саду. Після смерті батька молодий чоловік, ніколи не відвідував цього заходу, але цього разу вирішив піти. На церемонії Кікудзі зустрічає колишню батькову коханку пані Ооту і між ними виникають почуття.

Однак Тікако має щодо молодика свої плани – цього вона виступає в ролі свахи. Чаювання було приводом, аби познайомити Кікудзі з дівчиною, яка, на думку Тікако, має стати його дружиною. Дізнавшись про це, Оота, відчуває огиду, тепер вона сприймає свої стосунки з Кікудзі як гріх. Невдовзі жінка позбавляє себе життя.

Навіть обговорюючи смерть колишньої суперниці, Тікако не змогла втриматися від перемивання кісток. Здивований ії словами Кікудзі запитує: “Виходить, це ви її убили?”. І дістає відповідь: “Вважайте, що я. Я звикла грати роль шахрайки. Ваш батько й цінувал у мені саме те, що я вміла завжди виконувати цю роль…”.

Особливості твору “Тисяча журавлів”

• читач повісті дивиться на світ не “очима автора”, а очима персонажа” – підлітка, а потім молодого чоловіка Кікудзі, заздалегідь знаючи, що його бачення подій не є досконалим, а його “вироки” – не остаточні;
• етика дорівнює естетиці, а естетика – етиці;
• невизначений фінал.

У своїй Нобелівській лекції Кавабата сказав: “Яка б не була міра відчуженості людини від світу, самогубство не може бути формою протесту. Якою б ідеальною не була людина, якщо вона здійснює самогубство, то їй далеко до святості”.

Художні прийоми у творі “Тисяча журавлів”

Прийом контрасту: Кікудзі вражений, захоплений Юкіко. Він думає, що не може одружитися з нею, адже вона така чиста, як джерельце, як сонячний промінчик, а він у порівнянні з нею — брутальний, бридкий.

Прийом контрасту використано для того, щоб читач міг побачити різницю між життєвими настановами кожного, як між світлом і тінню, між днем і ніччю. Тікако не може закрити собою ні Фуміко, ні Юкіко, ні пані Оота.

На початку повісті: на горищі «безсоромно шурхотіли пацюки, а біля самої галереї цвіло персикове дерево»;

•  яскрава художня деталь — рожевий фуросікі Юкіко з тисячекрилим журавлем;
•  гармонійне поєднання природи з почуттями та настроями героїв;
•  опис чарівності предметів побуту, мистецтва;
•  історичні натяки, літературні посилання, поетичні образи майстрів художнього     слова тощо;
•  місцевий колорит;
•  вставні конструкції — лист-щоденник Фуміко.

Чотири правила чайної церемонії:

•  гармонія. Це умова існування, основа основ; постійність можлива лише тоді, коли є рівновага. Наслідуючи красу, людина вдосконалює себе та свої стосунки зі світом. Пошуки гармонії — призначення традиційного мистецтва японців;
•  чемність. Вона передбачає щирість стосунків між людьми, співзвуччя сердець, «зустріч почуттів» не за правилами поведінки, а завдяки тому, що душа людини, яка потрапляє у світ краси та натуральності, прихиляється до добра. Чайний дім — це обитель миру та спокою, сюди немає доступу людям із поганими думками;
•  чистота. Вона повинна бути абсолютною, починаючи від почуттів та думок, закінчуючи чистотою в буквальному розумінні;
•  спокій. Головне в чайному домі — тиша і спокій, які необхідні для рівноваги духу, для бесіди «серцями».

    Композиційна побудова повісті "Тисяча журавлів" пов'язана із традицією чайної церемонії. Саме з цього ритуалу в храмі древнього міста Камакура (де сам Кавабата жив тривалий час) і починається наше знайомство з головними героями: Кікудзі і Юкіко, долі яких і становлять основу сюжету.

Чайна церемонія - загальний фон, а точніше, художня тканина, переплетіння "ниток" якої з'єднує минуле і теперішнє всіх персонажів.

Для культури кожного народу характерними є традиції, у яких відбивається складне духовне життя нації. У Японії одна з таких — чайна церемонія тядо, що втілює мистецтво життя, сформоване віками й збережене як перлина національної культури.

У повісті «Тисяча журавлів» тядо — це й оповідне тло твору, і його ідея. «Зустріч за чаєм — та сама зустріч почуттів»,— пише Кавабата Ясунарі. Прагнучи до об’ємності психологічної характеристики героїв, митець виявляє їхню естетичну причетність до чайного обряду.

У фіналі повісті символіка речей і природи зливається воєдино. Уранці, після ночі з Фуміко, Кікудзі в саду перед чайним павільйоном піднімає друзки чашки, розбитої дівчиною напередодні. Із цією чашкою пов’язані стосунки чотирьох людей: батька Кікудзі з пані Оота і самого Кікудзі з Фуміко. «Кікудзі склав разом чотири великих уламки, і в його долоні з’явилася чашка. Тільки на її краю не вистачало шматочка. Кікудзі узявся його відшукати, та згодом полишив цю спробу». «Піднявши очі вгору, він побачив, що на сході поміж деревами сяяла одна велика зірка. “Скільки я вже не бачив ранкової зорі!”— подумав Кікудзі, дивлячись у небо, що по-троху затягували хмари. Зірка виблискувала серед хмар і від того здавалася ще більшою, ніж була насправді... “Немає сенсу збирати черепки, коли на небі сяє зірка таким свіжим блиском”,— промайнуло в голові Кікудзі. І він кинув уламки на землю».

Фуміко, рішуче розбиваючи ввечері чашку, немовби обривала всі пута минулого, у яких безнадійно заплуталися ті, хто пив чай із цієї чашки до неї, пута, що не відпускали спогадів від тих, хто живе нині. Водночас дівчина переживала з приводу того, що Кікудзі може порівняти її чашку з іншою, кращою (тобто з Юкіко): «У вас є краще “сіно”,— прошепотіла вона». («Сіно» — чашка в стилі Сіно Сосіна, відомого майстра чайної церемонії.) Однак після незабутнього вечора Кікудзі й не думав порівнювати Фуміко з кимось іще. Вона стала для нього незрівнянною, стала самою долею. Проте, кинувши черепки на землю, Кікудзі, знову піднявши очі угору, ледь не скрикнув: «Зірки вже не було. Поки він збирав друзки, ранкова зірка сховалася за хмарою». Він знову підняв черепки. «Шкода було кидати чашку. Та й тут її могла побачити Тікако» (через яку все минуле виглядає гріховним і брутальним). Утративши зірку (Юкіко), Кікудзі все ж таки відчуває, що звільнився від «гидкої чорної пелени, що застила йому світ», символом якої в повісті є потворна родима пляма на грудях (тобто на душі) Тікако. Невже його врятувало гріхопадіння чистої Фуміко?— розмірковує наодинці герой, згадуючи, як не опиралася Фуміко — «опиралася тільки її чистота». Кікудзі боявся, що цього разу про­кляття торкнеться його душі, а вийшло навпаки: його душа не­наче очистилася. Чиста хмарка Фуміко, що закрила зірку Юкіко й очистила душу самого Кікудзі, безслідно розтанула. Кікудзі ніде не може знайти дівчину, яка раптово зникла. Згадавши її слова: «Смерть йде за мною слідом», він відчуває, як дерев’яніють його ноги від жахливої думки: «Не можу повірити, що вона померла!» «Як же Фуміко могла померти, коли мене самого вона повернула до життя?»— із цим та багатьма іншими запитаннями залишає свого героя Кавабата у фіналі повісті. І вся природа, що також сумує разом із людиною, немовби відповідає на почуття Кікудзі в скорботній тональності.

     Робота над образами та художніми прийомами повісті

Кікудзі часто згадує рожеве фуросікі (рожеву крепдешинову хустку із зображенням літаючих журавлів) Юкіко й на ньому — тисячокрилий журавель; він кохає дівчину, але вона йому здається недосяжною. Від смерті Оота-сан минув рік, а юнака все мучать питання: чи винен він у її смерті, чи є і його провина в тому, що зникла Фуміко, що йому робити зі своїми почуттями до Юкіко. Але головне — він звільнився від впливу й пильного ока Тікако. Тепер він має жити. Остаточно ж допомагає йому відродитися Юкіко, яка, незважаючи ні на що, плекає їхні почуття.

«Тільки згадки про пані Ооту та Фуміко... забирали в нього сили. Вони спливали в його голові й починали пурхати, ніби мерехтливий метелик. Здавалося, він бачить, наче з темних глибин підсвідомості піднімається тінь із легкими крилами метелика. Певне, ці спогади були не привидом пані Ооти, а привидом його власної совісті»

Фуміко, рішуче розбиваючи ввечері чашку, немовби обривала всі пута минулого, у яких безнадійно заплуталися ті, хто пив чай із цієї чашки до неї, пута, що не відпускали спогадів від тих, хто живе нині.

У ліричній повісті «Тисяча журавлів» використаний давній естетичний принцип японського мистецтва — міябі (яскрава кра­са). Краса у творі показана всебічно: і як чуттєва, земна краса, утілена в образі пані Оота, і як вишукана, вічна краса, уособлена в образі дівчини Юкіко, і як прихована, внутрішня краса, що вті­лена в образі Фуміко.

Автор передає відчуття краси за допомогою особливого прийому — натяку (йодзю), який створює настрій, викликає «надпочуття», змушуючи працювати думку й уяву чи­тача.Повість «Тисяча журавлів» має глибокий гуманістичний смисл. Назва твору промовиста: тисяча журавлів — це символ чистоти та щастя, яких шукає кожна людина, інколи не здогадуючись, що вони поруч.

   Підсумок 

Для культури кожного народу характерними є традиції, у яких відбивається складне духовне життя нації. У Японії одна з таких — чайна церемонія тядо, що втілює мистецтво життя, сфор­моване віками й збережене як перлина національної культури.

У повісті «Тисяча журавлів» тядо — це й оповідне тло твору, і його ідея. «Зустріч за чаєм — та сама зустріч почуттів»,— пише Кавабата Ясунарі. Прагнучи до об’ємності психологічної характеристики ге­роїв, митець виявляє їхню естетичну причетність до чайного обряду.

Пильна увага до внутрішнього стану образів-персонажів, яка проходить через призму авторського життєвого й творчого досві­ду,— основа художнього стилю Ясунарі Кавабата.

Перевір себе!

                            Зарубіжна література 10 клас 

                                          21.04.2022

Тема уроку: "Зміни в драматургії на межі XIX–XX ст. Бельгія. Моріс Метерлінк. «Синій птах». М. Метерлінк як теоретик і практик «нової драми». Концепція символістського театру".

1. Переглянути освітні відеороліки.

 а)"Експрес-урок :"Моріс Метерлінк".

б) Зміни в драматургії на межі ХІХ-ХХ століття. Роль Метерлінка у становленні "нової драми".

3. Ознайомитися з біографією Моріса Метерлінка.

4. Переглянути екранізацію твору М.Метерлінка "Синій птах".

5. Опрацювати опорні літературні картки: а) в робочий зошит записати матеріал з теорії літератури (3); б) виконати завдання (4,5), записати у зошит.
                        1)

                       2)

                      3)

                      4)

                       5)

6. Зайдіть за посиланням та виконайте завдання

                   Зарубіжна література 9 клас

18.04-22.04 (завдання розраховані на чотири уроки)

           Роман обов'язково прочитати        повністю!!!!!

Рей Бредбері. Роман "451 градус за Фаренгейтом"

1) ознайомся з біографією письменника -      дивитися відеоурок

2) прочитай роман "451 градус за Фаренгейтом"

3) переглянь відеоурок "Аналізуємо роман Р.Бредбері" та виконай завдання

4) охарактеризуй образ Гая Монтега, використовуючи подані нижче таблиці.

5) завдання для самоперевірки:

    виконай вправи в LearningApps     Рей Бредбері     ТЕСТ1  ТЕСТ2

        Зарубіжна література 8 клас Уроки 18.04,21.04.

Продовжуємо працювати над повістю Барбари Космовської "Буба: иертвий сезон".

Теми:Художній світ Б. Космовської. Батьки - діти,діди-онуки.

   Ідея поваги й любові до людини. Сімейні цінності у творі.

                       Характеристика твору.

"Буба". Анкета твору:

9. Запишіть в зошит членів сім'ї Буби (користуючись підказкою картки  із хмаринки слів)

10. Характеристика Буби (в зошиті)

11. Перевіряємо свої знання за допомогою інтерактивних вправ у Learningapps: чи уважно ви читали книгу? ⇓

Б. Космовська "Буба" - відшукайте пари.

1.Перевірити себе, виконавши вправу "Літературний диктант"

2. Передивися відеоурок:

Буба:мертвий сезон 

3.Створити в зошиті опорний конспект "Пантбук", 

використовуючи наданий малюнок. 

Надіслати на перевірку світлину виконаної роботи

3. Перевірте себе за допомогою флеш-карток 

Барбара Космовська "Буба"

А тепер  перевірка знань 

              Українська література 11 клас 18.04-22.04

Постмодернізм і постпостмодернізм.Постмодернізм як продукт постіндустріальної епохи.

 Постмодернізм – одне з найяскравіших літературних явищ

кінця ХХ  початку ХХІ століття

Тема:        Постмодернізм – одне з найяскравіших літературних явищ

кінця ХХ  початку ХХІ століття.

Епіграфи до заняття:

…ХХ століття здається полем величезного експерименту…

Л.Андреєв

 

Наше з вами завдання на занятті полягає в тому, щоб зрозуміти феномен постмодернізму, правильно визначити його головні риси, ознайомитися з основними представниками та проблемами, які порушені у їх творах.

План

1.     Постмодернізм – світоглядно - мистецький напрям.

2.     Особливості мистецтва постмодернізму.

3.      Головні прояви постмодернізму в літературі.

 

1.     Актуалізація опорних знань.

Методи: аналітична бесіда,

опора на життєвий досвід, «коло думок»,

інтелектуальна розминка

 

Постмодернізм – це напрям, що в останні десятилітті ХХ ст. прийшов на зміну модернізму, який став продуктом постіндустріальної епохи, епохи розпаду цілісного погляду на світ, руйнування систем – світоглядно-філософських, економічних, політичних.

?       Пригадайте, які течії панували в літературі ХХ століття. Які риси притаманні  їм?

?       Як ви думаєте, які історичні умови передували виникненню постмодернізму?

?       Чим запам’яталося ХХ століття?

Аби вижити, суспільства сьогодні «змушені виробити й засвоїти менталітет, який є адекватним інструментальній могутності й передбачає надзвичайно високу міру терплячості, готовності до самокритики й компромісів» (А. Назаретян). Весь багатовіковий досвід зазнав переосмислення, послугував базою для виявлення цінностей, що з’єднають людство й не будуть прив’язані до будь-якої однієї ідеології, релігії, філософії.

Тому, у максимально широкому контексті під постмодернізмом розуміють «глобальній стан цивілізації останніх десятиліть, усю суму культурних настроїв і філософських тенденцій» (О. Вайнштейн), що пов’язані з відчуттям завершеності цілого етапу культур історичного розвитку, вичерпаності «сучасності»…

?       Постмодерн – це «феномен, що передбачає діалог на основі взаємної інформації, відкритість, орієнтацію на розмаїття духовного життя людства» (Н. Маньковська).  

?       Як ви розумієте ці слова?

 

2.     Мотивація навчальної діяльності.

Метод: розповідь, демонстрація,

навіювання

 

Постмодернізм як об’єкт вивчення останнім часом займає одне з перших місць у різних галузях мистецтва, культури, науки. Це особливе світосприйняття, духовний стан, що характеризує кризову епоху. Для нього характерні відчуття розчарованості, розгубленості, відчаю, вичерпності буття. Постмодернізм не лишає жодних надій, він засвідчує кризові моменти у розвитку суспільства й людини.

Точиться чимало дискусій щодо того, що ж таке постмодернізм. Усі визначення, подані в сучасних словниках і довідниках, неточні, оскільки постмодернізм – явище, яке ще розвивається.

Отже, ми маємо визначити особливості постмодерністського світобачення та його прояви в літературі останніх десятиліть, щоб краще зрозуміти сучасність.

 1.   ПИТАННЯ     Постмодернізм – світоглядно - мистецький напрям.

 

Методи: інтерактивна лекція, випереджувальне

завдання, пояснення, міні – дослідження,

«мікрофон», словникова робота, аналіз

 

Ä  Зверніть увагу на словнички, які знаходяться перед вами, адже вони допоможуть зрозуміти основні терміни, з якими будемо працювати на занятті.

Друга половина ХХ сторіччя характеризується як доба постмодернізму – нового періоду в розвитку культурно-історичного процесу. Стосовно самого терміна «постмодернізм», його тлумачення, історії виникнення та відношення до попередньої модерністської культури досі немає чітких і загальноприйнятних визначень. Існує безліч різноманітних концепцій стосовно характеристик та хронологічних рамок визначення та описання постмодернізму, що іноді висловлюють прямо протилежні точки зору.

)

Тези лекції

&   Термін «Постмодерн» (postmodern time) як назва історично нового типу культури (або рис цивілізації), яка є безпосередньою хронологічною наступницею культури Нового часу (modern time).

&  Постмодернізм – це тимчасове явище, яке періодично виникає в кризові моменти історії для відновлення і збереження порушеної гармонії.  Він відображає загальний абсурд життя, розрив соціальних і духовних зв’язків, втрату моральних орієнтирів у світі.

&  В контексті художньої культури постмодернізм – «один із сучасних напрямів у архітектурі й мистецтві..., що протиставив себе модернізмові й претендує на його заміну». Як синонімічний до терміна «постмодернізм» у художній культурі широко використовується термін «трансавангард», запропонований італійським критиком та істориком мистецтва Акіллє Боніта Олівою.

& Один з теоретиків художнього постмодернізму П. Портогезі пише: «Ми сміливо відступаємо від модернізму, котрий втратив активність, почуття гумору, характерні для його молодості, став догматичним. Життєрадісність постмодернізму – в можливості зруйнувати перепони, що штучно відділяють минуле від теперішнього. Ми наслідуємо те, що заповідали нам наші батьки, і те, що є справжнього, завойованого людством за всі віки навіть за межами західної цивілізації».

 

Постмодерністи, завдяки гіркому історичному досвіду, визнали марносилі спроби поліпшити світ, утратили ідеологічні ілюзії, уважаючи, що людина позбавлена змоги не лише змінити світ, а й осягнути, систематизувати його, що подія завжди випереджає теорію. Прогрес визнається ними лише ілюзією, з’являється відчуття вичерпності історії, естетики, мистецтва. Реальним уважається варіювання та співіснування усіх (і найдавніших, і новітніх) форм буття.

Принципи повторюваності та сумісності перетворюються на стиль художнього мислення з притаманними йому ознаками еклектики, тяжінням до стилізації, цитуванням, переінакшенням, ремінісценціям, алюзіями. Митець має справу не з «чистим» матеріалом, а з культурно освоєним, адже існування мистецтва в попередніх класичних формах неможливе в постіндустріальному суспільстві з його необмеженим потенціалом серійного відтворення й тиражування.

Енциклопедія літературних напрямків і течій подає такий список ознак постмодернізму:

Ä культ незалежної особистості;

Ä потяг до архаїки, міфу, колективного позасвідомого;

Ä прагнення поєднати, взаємодоповнити істини (часом полярно протилежні) багатьох людей, націй, культур, релігій, філософій;

Ä бачення повсякденного реального життя як театру абсурду, апокаліптичного карнавалу;

Ä використання підкреслено ігрового стилю, щоб акцентувати на ненормальності, несправжності, протиприродності панівного в реальності способу життя;

Ä зумисне химерне переплетення різних стилів оповіді (високий класицистичний і сентиментальний чи грубо натуралістичний і казковий та ін.; у стиль художній нерідко вплітаються стилі науковий, публіцистичний, діловий тощо);

Ä суміш багатьох традиційних жанрових різновидів;

Ä сюжети творів –  це легко замасковані алюзії (натяки) на відомі сюжети літератури попередніх епох;

Ä запозичення, перегуки спостерігаються не лише на сюжетно-композиційному, а й на образному, мовному рівнях;

Ä присутність образу оповідача;

Ä іронічність і пародійність.

Робота з ЛСК

?       Подивіться, будь ласка, на порівняльну таблицю «Модернізм-постмодернізм». Спробуйте порівняти ці два напрямки, акцентуючи увагу на постмодернізму.

Модернізм	Постмодернізм
Скандальність	Конформізм (пристосовництво)
Наявність  пафосу	Відсутність пафосу
Емоційне  заперечення попереднього	Ділове заперечення попереднього
Первинність як позиція	Вторинність як позиція
Оціночне в самоназві: «Ми –  нове»	Безоціночне в самоназві: «Ми – все»
Декларована елітарність	Недекларована демократичність
Переважання ідеального над матеріальним	Комерційний успіх
Віра у високе мистецтво	Антиутопічність
Фактична культурна спадкоємність	Відмова від попередньої культурної парадигми
Виразність кордону «мистецтво – немистецтво»	Усе може називатися мистецтвом

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжіть речення:

?       До появи постмодернізму, на мій погляд, привели…

?       Для постмодернізму найхарактерніше…

Висновок

Отже, постмодернізм – це насамперед особливе світосприйняття, духовний стан, що характеризує кризову епоху. Для цього стану характерні відчуття розчарованості, розгубленості, відчаю, вичерпності буття. Постмодернізм не лишає жодних надій, він засвідчує кризові моменти у розвитку суспільства й людини, які «перебувають на самому краю прірви». Своїм виникненням постмодернізм багато в чому зобов’язаний розвитку новітніх засобів масових комунікацій – телебаченню, відеотехніці, інформатиці, комп’ютерній техніці. Виникнувши насамперед як культура візуальна, постмодернізм в архітектурі, живопису, кінематографі, рекламі зосередився не на відображенні, а на моделюванні дійсності шляхом експериментування зі штучною реальністю – відеокліпи, комп’ютерні ігри, диснеївські атракціони.

 

 

2.   ПИТАННЯ           Головні прояви постмодернізму в мистецтві

 

Методи: випереджувальне завдання, презентація,

демонстрація, міні – дослідження, проблемне

запитання, словникова робота, ситуаційний аналіз

 

Постмодерн – широка культурна течія, що включає в себе філософію, естетику, літературу, мистецтво, гуманітарні науки. З одного боку, умонастрій постмодерну несе в собі відбиток модерністського розчарування в результатах цивілізації, ідеалах класичної культури та гуманізму, з іншого – авангардистські установки та новаторство, а відкидання та заперечення старого протистоїть намагання скористатись усім попереднім досвідом, включити його в широку палітру сучасної культури.

Постмодернізм – культура швидких і легких дотиків, коли все сприймається як цитата, умовність, за якою неможливо знайти основу. Свідома орієнтація на наслідування та цитування мистецьких творів минулих століть –

одна з характерних рис постмодернізму. З цим пов'язані такі риси, як:

@ зміщення уваги з породження нового на гру з уже створеним;

@ відмова від уявлення про митця як творця;

@ скепсис по відношенню до оригінальності твору;

@ стирання відмінностей між «високою» і «масовою» культурою;

@ художні устремління постмодерну характеризуються як пошук альтернатив модернізму, що призвели до створення нових образів, нових засобів і матеріалів зображення.

Таким чином, у художній практиці відбувся перехід від зацікавленості об'єктами зображення до самого процесу їх створення. Посилюється соціальна спрямованість мистецтва (фемінізм у мистецтві, «мистецтво аутсайдерів» – етнічних меншин). Активно розвиваються напрямки, що використовують образи масової культури; розквітає фотомистецтво; великий вплив на творчість митців має розвиток технологій (відео, комп'ютерів, Інтернету).

 

Презентація досліджень студентів

з елементами демонстрації

@ Уособленням постмодернізму у сфері художньої творчості можна вважати концептуальне мистецтво (від лат. соnceptus – ідея, думка, уявлення), що вимагає не емоційної реакції при його сприйнятті, а інтелектуального осмислення. Концептуальне мистецтво репрезентує себе в таких формах, як відео-арт, інсталяція та перформанс. Воно виникло як заперечення засилля масової культури, уособленням чого стало телебачення.

      Відео-арт

      Інсталяція

      Перформанс

@ В рамках постмодерністського мистецтва формуються інші напрямки: хеппенінг, граффітізм, мінімалізм, соц-арт, оп-арт, поп-арт.

      Хеппенінг

      Граффітізм

      Мінімалізм

      Соц-арт

      Оп-арт

      Поп-арт

Підсумок

Отже, постмодернізм дав сучасному мистецтву нескінченну різноманітність стилів, породжених характерною для постмодернізму абсолютною свободою самовираження.

 

 

3.     ПИТАННЯ           Головні прояви постмодернізму в літературі.

 

Методи: лекція з елементами пояснення, випереджувальне

завдання, презентація, демонстрація, міні – дослідження,

робота з опорним конспектом, художнє читання, синектика.

 

Література здавна була художньою творчістю, яка виносилася за межі мистецтва і разом з тим становила «не мистецтво», яке включалося до сфери художньої культури. Література то наближалася до мистецтва, використовуючи мову ритму, образності, звукопису і т.п., то віддалялася від нього, захоплюючись квазінауковим аналізом буття або обслуговуючи соціально-політичні замовлення.

Тези міні-лекції

Складання ЛСК

Специфічна особливість постмодерного письма передбачає підкреслену умовність зображуваного. Характерна риса постмодернізму – гра. Ігрове начало притаманне більшості творів постмодернізму. За законами гри в них можуть відбуватись різноманітні події на грані реального та ірреального. Гра дає можливість вільного переходу з одного часу в інший, з дійсності – у світ підсвідомості тощо. До того ж естетична гра у творах постмодернізму нерідко поєднується з іронією, сміхом, а це завдання було засобом подолання драматизму буття.

Концепція людини у творах постмодернізму відзначається певною мірою скептицизмом та іронією. Скептицизм допомагає авторам показати світ у його справжньому, неприхованому вигляді.

Завдяки іронії письменники змальовують людину та світ з певної дистанції, зображають жахливе в іронічному ракурсі, а, отже, підносяться над ним, здобувши певну моральну перемогу над жахами та абсурдом буття. Поєднання естетичної гри з іронією створює умови для оцінки людини й світу різнобічно і серйозно, і не дуже, тобто багатогранно.

У постмодерністських творах вражаючим є те, що, змальовуючи минуле, вони пропонують документальні його свідоцтва для того, щоб натякнути, що на ці свідоцтва покластись не можна, вони не достовірні, наші знання про минуле та сьогодення повинні постійно змінюватись.

Саме така суть покладена в основу романів Милорада Павича, Умберто Еко, Крістофера Рансмайра, Патріка Зюскінда, Юрія Андруховича.

Найважливішою рисою постмодернізму є сумнів.

 Сумнів породжує маргінальність (граничність будь – якого явища соціальної життєдіяльності людини по відношенню до переважаючої тенденції свого часу або загальноприйнятої філософської чи етичної традиції).

Своєрідною емблемою постмодернізму є ризома – потенційно безмежна, хаотична мережа, вільна циркуляція станів.

Характерними ознаками постмодернізму є також пародія, що перетворюється на само пародію, завдяки чому письменник  - постмодерніст знаходить світ безглуздим і позбавленим будь – яких засад.

Постмодерністи розглядають світ тільки крізь призму його осягнення словом, думкою, тому уподібнюють самосвідомість особистості певній сумі текстів. В результаті весь світ сприймається ними як безкінечний текст. Звідси виникає термін «інтертекстуальність», що є ще однією ознакою постмодернізму.

У постмодерністському творі події відбуваються в гіперреальному світі, який створюється за допомогою симулякрів.

При  всіх наявних рисах постмодерного твору –  фрагментарності, іронічності, вільного поєднання жанрів та стилів, карнавалізації, відсутності можливості пізнання – літературні тексти даного типу мають єдність емоційного тону і загального враження. Це спонукає читача до пошуків не тільки загальної символічної структури твору, але й певного змістового центру, яким може виступати образ, а точніше «маска» автора. У руслі цього напряму в західноєвропейській літературі працюють такі письменники, як Мілорад Павич, Мілан Кундера, Умберто Еко, Мішель Фуко, Джеймс Джойс та багато-багато інших.

Тема: " Поезія. Ігор Римарук " Обнови" - типова постмодерна  стилістика й поетика вірша; центральна ідея - покликання і призначення людини на землі,коли  завжди є проблема вибору життєвого шляху .

https://youtu.be/U_v4wpn6SfA( відео про поезію поета)

https://youtu.be/A1nK4CztnsM9( відео про творчість поета ) скласти хронологічну таблицю життя і творчості поета  

Д/З  виразне читання вірша " Обнови"  ідейно- художній аналіз вірша .

Тема:" Василь Герасимюк "Аркан" філософський верлібр  про призначення чоловіка в житті , про чоловічу дружбу

https://youtu.be/TtnUJHCmOas( відео- біографія поета

.https://youtu.be/zvt6MU57INw(відео ,де автор читає вірш)

Д/З  хронологічна таблиця життя і творчості ., виразне читання вірша  ідейно -художній аналіз вірша .

Самоперевірка