Сторінки
- Головна сторінка
- Про мене
- Курси-2015
- Корисні посилання
- Мої кращі уроки
- Дистанційне навчання
- Фотогалерея
- Дистанційне навчання (зарубіжна література 8 клас )
- Дистанційне навчання (зарубіжна література 9 клас)
- Дистанційне навчання (зарубіжна література 10 клас)
- Дистанційне навчання (зарубіжна література 11 клас)
- ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ (українська мова 10 клас)
- Дистанційне навчання (українська література 6 клас)
- Дистанційне навчання (українська література 10 клас)
- Дистанційне навчання (українська мова 6 клас)
- Дистанційне навчання (українська мова 11 клас)
- Дистанційне навчання (українська література 11 клас)
- Дистанційне навчання ( Російська мова 6 клас)
понеділок, 18 травня 2020 р.
Українська мова 10 клас. Тема :"Урок мовленнєвого розвитку. Контрольне есе".
Шановні десятикласники! Кінець навчального року!!! Велика кількість контрольних робіт. Сьогодні контрольне есе!!!!Обов'язково опрацюйте цей матеріал!!!!!!
Прослухайте діалог Брутто Ферро «Рішення класу»:
– Якщо не дозволиш
мені це зробити, я не зможу піти до школи! Мені буде соромно. Це дуже важливо,
матусю!
Елена вибухнула
плачем. Це її найефективніша зброя.
– Ох! Роби що
хочеш…- пробуркотіла мати, кидаючи ложечку до мийки. – Будеш виглядати, як
потвора. Тим гірше для тебе!
У 23 інших сім’ях
розігрувалась подібна сцена. Це були діти із другого «Б» классу середньої школи
ім. Карла Альберта у Савої. У той день було прийняте важливе
рішення. Однак учнів у другому «Б» класі було 25. Справді, лише у двадцять
п’ятій сім’ї все виглядало інакше. Елізабета була, наче клубок неспокою. Мама і
тато намагалися її підбадьорити. Дівчинка у двадцяте розглядувала себе у
дзеркалі.
«Знаю, з мене
будуть сміятися. Досить подумати про Марізі, котра мене не любить, і про Паоло,
який називав мене ‘вудкою’. Тільки й чекають на це!» По щоках дівчинки
покотилися великі солоні сльози. Спробувала вдягти спортивну шапочку, яка була
трішки завелика.
Тато спокійно
дивився на неї:
– Не бійся,
Елізабето. Волоссячко швидко відросте. Ти дуже добре переносиш лікування і за
кілька місяців почуватимешся чудово.
– Так, але глянь
на мене! – Елізабета у розпачі показала на свою голову, яка рожево поблискувала
у дзеркалі.
Лікування мало
побороти рак крові, який були виявлено 2 місяці тому, і воно спричинило
цілковите випадання волосся.
Мама обіймала її
на прощання:
– Тримайся,
Елізабето, вони швидко звикнуть, от побачиш!
Дівчинка поправила
шапочку, взяла наплічник і вийшла, шморгаючи носом.
Перед дверима 2-Б
класу у неї сильно гупало серце. Заплющила очі і увійшла.
Коли відкрила очі,
щоб дійти до своєї парти, побачила щось неймовірне. Всі, геть усі однокласники
й однокласниці мали на головах шапочки! Усміхаючись, повернулися до неї і, з
вигуком: «Привіт, Елізабето!» – зняли шапчини.
Всі мали поголені
голови, навіть Марізі, котра так пишалася своїми кучерями. І Паоло, й Елена, і
Джанджі, і Франческа… Всі підвелися зі своїх місць і кинулися обіймати
дівчинку, яка не знала, сміятися чи плакати, і лише тихенько шепотіла: «Дякую!»
Біля дошки
усміхався професор Донаті, який насправді не зголив собі волосся, оскільки був
уже геть лисий і голову мав подібну до більярдної кулі.
— Висловіть свої думки стосовно таких питань:
- Як сприйняла мама
вибір своєї дочки?
- Чи можна, на вашу думку, підтримувати людей у такий спосіб?А як вчинили б ви?
- Чи можна вважати таку підримку класи проявом щастя?
- Безперечно, не знайдеться людини, яка би не чула слова «щастя». Воно є загальновживаним і, здається, таке зрозуміле. Та варто лише спробувати витлумачити його, як виявиться, що це не дуже просто. Так відбувається через те, що поняття «щастя» стосується духовного світу людини. А скільки людей — стільки світів! Тож зрозуміло, що кожен витлумачуватиме щастя по-своєму. Для когось — це задоволення, втіха; для когось — добробут. Хтось щастя розуміє як удачу, талан. Для інших щастя — це радість. Наука етика визначає: щастя — це задоволення від життя загалом.Оскільки кожна людина живе своїм життям, то й відчуття втіхи від нього в кожного буде своє. Саме тому й найзагальніші рекомендації як жити, щоб досягти щастя, є дуже умовними.Це, однак, не означає, що люди зовсім безпорадні в пошуках щастя. Впродовж тисячоліть накопичено чималий досвід, сутність якого стисло формулюють так: щоб відчути щастя, треба замислюватися над тим, для чого живемо, що є важливим для нашого життя, без чого не уявляємо свого життя тощо. Такі настанови грунтуються на моральних правилах, тобто є етичними.Щастя — відчуття цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості, яких зазнає хто-небудь.Проблемне запитання.— Поміркуйте, що може зробити людину щасливою. Запишіть свої думки у вигляді переліку чинників щастя. Порівняйте свої записи з результатами однокласників. Чи мають ваші напрацювання щось спільне? Чому? Як це пов’язане з моральними правилами життя?
З’ясування особливостей есе як
виду роботи.
Есе —
невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію і висловлює
індивідуальні думки та враження з конкретного приводу чи питання, не претендує
на вичерпне й визначальне трактування геми.
Визначальними
рисами есе є незначний обсяг, конкретна гема, дана в підкреслено вільному,
суб’єктивному її тлумаченні, вільна композиція. Як правило, есе виражає нове,
суб’єктивне слово про щось. Стиль есе відрізняється образністю, афористичністю,
використанням нових поетичних образів, свідомою настановою на розмовну
інтонацію й лексику. Для есе характерне використовування численних засобів
художньої виразності: метафор, алегоричних образів, символів, порівнянь.
На першому плані
есе — особа автора, його думки, відчуття, ставлення до світу. Це головна
установка твору.
Спільні й відмінні
ознаки твору-роздуму й есе.
За змістом і
формою есе співвідноситься із твором-роздумом, однак перед його автором стоїть
складніше завдання: спонукати читачів до роздумів, завдяки переконливості та
яскравості викладу викликати в них емоційний відгук на прочитане. Есе, як і
будь-який вид твору, вимагає творчого осмислення теми, але найважливіше в ньому
— авторська позиція, особисте бачення проблемної ситуації та способів її
вирішення, засноване на знанні матеріалу і власному інтелектуальному досвіді. В
есе необхідно чітке визначення проблеми, у трактуванні якої принципово важлива
авторська аргументація з елементами самостійного аналізу.
Есе
- Есе — художньо-публіцистичний жанр або вид
творчої роботи з довільною композиційною побудовою. Дозволяє
використовувати в побудові фраз різні прийоми, що підсилюють вплив на
читацьке сприйняття: інверсію, антитезу, асоціативні ряди, метафоричні
узагальнення, іронію та інші види іносказання. Заключна частина есе не
завжди містить висновок.
- В есе відбивається суб’єктивна авторська позиція
щодо порушеної в темі проблеми. В есе доречне вживання припущень,
риторичних питань, фразеологізмів. Вони надають мові експресивності й
стилістичної виразності.
- Формі есе властиво міркування з елементами
аналізу.
Мета есе —
спонукання читачів до роздумів.
Твір-роздум
- Твір-роздум — творча робота на задану тему, що
має чітку структуру з обов’язковим вступом, змістовною частиною і
висновком.
- У творі ця тема піддається об’єктивному аналізу.
* Форма твору
залежить від його типу: оповідання, опису, міркування, порівняльної
характеристики або аналізу художнього тексту.
Твір розвиває
навички усного та писемного мовлення.
Опрацювання
пам’ятки «Правила написання креативного есе».
ПАМ’ЯТКА
«Правила написання
креативного есе»
- Тільки позитивна мова (описувати краще те, що є,
а не те, чого немає).
- Слова-зв’язки (вони допомагають плавно переходити
з однієї частини до іншої).
- Різна структура речень. (Читати речення однакової
структури нудно. Додайте кілька інверсій. Складіть речення різні
завдовжки.)
- Зрозумілі слова. (Розумійте значення слів, які ви
вживаєте в есе. Ви пишете, щоби вразити змістом, а не словниковим запасом.
Вишуканість гарна, але в міру.)
- Різні слова (Використовуйте синоніми.)
- Лаконічність.
- Кожне слово важливе (без повторів; кожне речення
має нести унікальний зміст).
- Активна життєва позиція.
Синтаксичний
практикум.
— Прочитайте
народні прислів’я й вислови видатних людей про щастя та вибір в житті.( на допомогу для написання есе)
Не родись багатий
та вродливий, а родись при долі та щасливий.
Де є життя, там є
й надія.
Де мир і совіт,
там життя, як маків цвіт.
Життя біжить — як
музика дзвенить.
Життя любить того,
хто за нього бореться, а нищить того, хто йому піддається.
Життя закоротке
для щастя, а задовге для терпіння.
Життя закоротке
для розкоші, а задовге на горе.
Ліпше солом’яне
життя, як золота смерть.
Ніхто не знає, що
його в житті чекає.
Чоловік змінюється
у житті, а по правді життя змінює чоловіка.
Щастя дається
тому, хто багато працює (Леопарда да Вінчі).
Щастя буває на
боці людини працелюбної, як хвилі і вітер бувають на боці кращих плавців (С.
Смайлс).
Щасливий той, хто
мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним
користуватися (Г. Сковорода).
- Домашнє завдання .
- Скласти есе «Що робить мене щасливим (щасливою)?»
пʼятниця, 15 травня 2020 р.
Зарубіжна література 8 клас.Тема:"Річард Бах. «Чайка Джонатан Лівінгстон».Сюжет твору – філософська метафора людського буття. Алегоричні образи повісті.
- Річард Девід Бах (1936) – американський письменник, пілот за професією.Народився 23 червня 1936 року в Оук Парку, штат Іллінойс. По лінії матері Річард Бах є прямим нащадком великого німецького композитора Йогана Себастіана Баха.1955 року Річард Бах вступив до Університету штату Каліфорнія в Лонг-Біч, де навчався протягом чотирьох наступних років і брав уроки пілотування літака. Істинною пристрастю Річарда завжди були літаки: армійську службу він проходив у резерві військово-морського флоту.У цей час Річард Бах також працював незалежним письменником, продаючи свої статті таким журналам як «Флаінг», «Соурінг», «Еір Фектс» та ін. Більшість книг Річарда Баха певним чином пов’язані з польотом, починаючи з ранніх оповідань, в яких йдеться про літаки, зокрема його перша книга «Чужий на Землі» (1963), завершуючи пізнішими творами, в яких письменник використовує політ як філософську метафору.
Всесвітньо відомим Річард Бах став після публікації філософської притчі «Чайка на ім’я Джонатан Лівінгстон» у 1970 році. На зйомках фільму «LivingstonSeagull» (1973) Бах познайомився зі своєю майбутньою дружиною, акторкою і в 1981 році вони одружились. З того часу Леслі була постійним співавтором свого чоловіка, а також стала героїнею книг «Міст через вічність», «Єдина» та «Втеча від безпеки». У 1997 році Річард Бах і Леслі Перріш розлучилися. У квітні 1999 року Річард Бах одружився втретє з Сабріною Нельсон-Алексопулос. 31 серпня 2012 року легкомоторний літак, за штурвалом якого знаходився письменник особисто, потрапив у авіакатастрофу. Під час посадки він зачепив лінію електропередач. Річард Бах отримав черепно-мозкову травму і переломи. Він був госпіталізований, перебував у тяжкому, але стабільному стані. Річард Бах провів у шпиталі 4 місяці, згодом був виписаний додому. Він повідомив, що досвід зустрічі зі смертю надихнув його до закінчення четвертої частини повісті «Чайка на ім’я Джонатан Лівінгстон». За день до аварії Річард Бах передав у видавництво свій останній на цей час твір «Travels with Puff», який 19 березня 2013 року вийшов друком. Саме на літаку з назвою «Puff», письменник і потрапив у аварію.
Історія створення притчі.
- Щодо твору «Чайка…», то письменник стверджує, що він не стільки її автор, скільки медіум, бо ідея цієї філософської повісті йому не належить. Одного разу, під час прогулянки туманним берегом каналу Белмонт Шор (штат Каліфорнія), він почув Голос, який вимовив загадкові слова: «Чайка Джонатан Лівінгстон». Підкорюючись Голосу, Бах сів за письмовий стіл і записав марево, що пройшло перед його очима, як кінофільм. Але на цьому історія майже скінчилася, бо скільки не намагався Бах власноручно продовжити повість, йому це не вдалося, аж поки через 8 років йому примарилося продовження. Відповідаючи на питання численних читачів, які просили розшифрувати сенс повісті, він говорив, що додати до написаного нічого не може, бо, на відміну від романів, у «Чайці» йому не належить ні рядка.
- Притча Баха своєю першоосновою має біблійно-євангельський сюжет: обранництво і вигнання, повернення до тих, «чий розум відкритий до знань», учені-апостоли, чудеса, відвідування раю чайками, смерть і воскресіння. Не випадково Майкл Корда, кінокритик американського журналу «Глемоур», рецензуючи екранізацію притчі Баха режисером Холлом Бартлетом, підкреслив, що в кінострічці Джонатан Лівінгстон виглядає пташиним Христом. Але, незважаючи на євангелійські мотиви, притча вільна від будь-якого релігійного пафосу.
Давайте пригадаємо, що таке притча.
- Притча –це повчальна розповідь з історії чи повсякденного життя, мета якої викласти духовні чи моральні істини. Істини в притчах подавалися у символах, образах та алегоріях.
- Символ –умовне позначення якого-небудь предмета, поняття або явища; художній образ, що умовно відтворює усталену думку, ідею, почуття.
- Алегорія (іносказання) – спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями, з характерними ознаками приховуваного. Алегоричні образи переважно є втіленням абстрактних понять, які завжди можна розкрити аналітично. Значення алегорії, на відміну від багатозначного символу, однозначне і відділене від образу; зв'язок між значенням і образом встановлюється за подібністю (наприклад, лев – сила, влада чи царювання).
- Ваше завдання на наступний урок прочитати повість - притчу Річарда Бахф «Чайка Джонатан Лівінгстон».
четвер, 14 травня 2020 р.
Зарубіжна література 10 клас . Тема:"Контрольна робота №4 з тем «Перехід до модернізму. Взаємодія символізму та імпресіонізму в ліриці», «Драматургія кінця XIX – початку
XX ст.» . Тести.
Тестування (відповіді чекаю в групі в Інстаграм)
Українська література 9 клас. Тема :"Урок позакласного читання. Марко Вовчок. Оповідання «Козачка» зі збірки «Народні оповідання»".
Влітку
1856 року Марію Олександрівну охопило незбориме бажання виразити на папері свої
думки і враження. Живучи разом з сином Богдасиком в сільській хатині неподалік
від Немирова, вона накидала один за другим декілька коротких оповідань
українською мовою. Вона несміливо показала написане чоловіку, і той зі змішаним
відчуттям радості і здивування прочитав оповідання друзям, а потім відіслав невеликий зошит з
двома оповіданнями до Петербурга Пантелеймону Кулішу.
Це
було в лютому 1857 року. Куліш у той час збирав матеріали для третього тому
«Записок про Південну Русь» і готувався відкрити друкарню для друкування
українських книг.
Куліш
пізніше так передав свої враження: «У числі матеріалів, доставлених мені з
різних кінців Малоросії, хтось, що назвав себе Марком Вовчком, прислав один
зошит. Зошит лежить у мене на столі тиждень, другий. Нарешті я спромігся і
почав читати. Читаю і очам своїм не вірю: у мене в руках чистий, непорочний,
повний свіжості художній твір!»
Після
того, як Куліш прислав сприятливу відповідь, до Петербурга було відправлено ще
два оповідання і зав'язалося жваве листування. 3 травня на столі у нього лежали
вже чотири «повістки», а місяця через півтора – всі 11, що склали першу книгу
«Народних оповідань».
Хоча
до першої збірки «Народних оповідань» увійшло лише одинадцять невеликих творів
(серед них оповідання «Сестра», «Козачка», «Чумак», «Одарка», «Сон», «Панська
воля», «Викуп»), вона справила велике враження на літературно-громадську думку
реалістичним зображенням трагічної долі кріпаків. Російський революціонер П.
Кропоткін пізніше згадував, що «в ті роки вся освічена Росія упивалася
повістями Марка Вовчка й ридала над долею її героїнь-селянок».
Оповідання,
написані в Немирові, винесли 24-річну письменницю на гребінь суспільної хвилі.
Мовчазна, скромна, соромлива дружина молодшого вчителя географії раптом
опинилася, за визначенням Івана Франка, «у рядах борців за свободу і людські
права поневолених народних мас.
Оповідання
Марка Вовчка нікого не залишали байдужим. Навколо її творчості розгоралися
запеклі суперечки, зав'язувалися літературні бої.
Твори молодої письменниці часом піддавалися
несправедливим нападкам з боку окремих критиків, що зумовлювалося або незгодою
з їх демократизмом, гостротою викривальної спрямованості, або з нерозумінням
їхньої художньо-естетичної природи. Так О. Дружинін вважав викривальне
зображення письменницею панів нетиповими «мерзотно-огидними епізодами», а М.
Де-Пуле називав кращі твори збірки «Народні оповідання» «нехудожніми».
Тим часом демократична критика відзначала високий
художній рівень творів Марка Вовчка, їх відповідність духові часу. Видатні
письменники і літературні критики були у захваті від того, як молода
письменниця в життєво-правдивих образах зуміла показати найхарактерніші риси мільйонів кріпаків
із їхньою страдницькою, трагічною долею. Так, Д. Писарєв зазначав, що «Марко
Вовчок нападає своїми цілком художніми творами не на випадкові зловживання, а
на самий принцип, яким він є».
Проблемне питання. «Народні оповідання» – «нехудожнє» зображення нетипових епізодів із
кріпацького життя чи художнє викриття кріпосницької системи?
Правдивим показом трагедії кріпачки, гнітючими малюнками
закріпаченого села, ліричною схвильованістю розповіді оповідання «Козачка» привертало
увагу до несправедливої долі української селянки.
Домашнє завдання :прочитати оповідання "Козачка"
1. Сформулюйте обвинувальне слово на адресу
кріпосницької системи, яка занапастила життя жінки. Почніть його так: «Кріпосництво знівечило сімейне життя Олесі…» Підберіть і
зачитайте цитати із твору, які підтверджують ваші звинувачення.
3.Висловіть свою думку щодо поставленого проблемного
питання: «Народні оповідання» Марка
Вовчка – «нехудожнє» зображення нетипових епізодів із кріпацького життя чи
художнє викриття кріпосницької системи?
Підписатися на:
Дописи (Atom)