пʼятниця, 1 січня 2016 р.

Вплив нових педагогічних технологій на процес соціалізації особистості

Соціалізація – це неперервний процес, що триває протягом усього життя. Він складається з етапів, кожен з яких "спеціалізується" на вирішенні певних завдань, без розв'язання яких наступний етап може не наступити.
Навчання – це планомірна, організована, спільна і двостороння діяльність учителів і учнів, спрямована на свідоме, міцне і глибоке опанування останніми системи знань, навичок і вмінь. Наш час – це час змін, зміни відбуваються і в навчально- виховному процесі. Інформатизований світ дуже стрімко змінюється, дедалі важче в ньому орієнтуватися вчителю та звичайному учню, а ще важче творити і виховувати Людину.На своїх уроуах намагаюся відшукати цікаві методи роботи з дітьми, обрати певну тактику, стиль роботи, намагаюся створити умови для позитивного розвитку, творчої реалізації. На сьогоднішній день існує багато сучасних навчальних технологій. Та суть не у нововведеннях, а в тому, наскільки вони ефективні, корисні, змінюють структуру та якість освітнього процесу. В. О. Сухомлинський писав: "Не забуваймо, що в школі дитина не тільки вчиться, у школі вона живе" . А отже , формується як особистість. Як на мене, література й мова вивчаються в школі не для того, щоб через багато років людина могла розповісти всі правила, назвати біографічні дані кожного письменника, знати тему та ідею художнього твору. Ставлю перед собою інше завдання – навчити дитину жити, думати, знходити своє місце в житті. Доброзичливе, щире, відкрите, емоційне, наукове спілкування – ось що таке для мене уроки мови й літератури. На них учень і вчитель обмінюються враженнями, сперечаються, висловлюють свої думки, пізнають щось нове. На своїх уроках намагаюсь формувати життєво необхідні компетентності учня, прагну, щоб учень умів реалізувати себе в житті, вів активний спосіб життя, критично оцінював власну діяльність, умів працювати в колективі, не боявся висловлювати власну думку, що конче необхідно в сучасному суспільстві.
 На етапі активізації використовую: - ігрові прийоми 
- прийом відновлення порушеної послідовності (як на перевірку знання учнями структури тексту художнього твору, так і на знання фактів життєвого шляху письменника чи літературного героя);
- літературні диктанти, вікторини «Так чи ні», «Найуважніший читач» (як на перевірку знання тексту, так і на уміння помічати деталі, мислити логічно);
- «Хвилинки мудрості»( пояснення або вибір епіграфу уроку). На етапі усвідомлення, звичайно ж, головну роль відіграє робота з текстом художнього твору, і саме цій роботі мають бути підпорядковані всі елементи уроку. Залежно від віку учнів варіюю види і прийоми роботи:
 - переказ «ланцюжком»; 
-читання у ролях;
- формулювання запитань літературному герою (письменнику);
- переказ від імені…(скажімо, від імені «трояндової сукні», яку продавала вчителька Наталя Миколаївна (Г.Тютюнник «Климко»));
- читання з передбаченням (важливо, щоб текст був незнайомим);
- «Гронування», «Вільне письмо»(під час характеристики героїв творів ). Увагу старших учнів намагаюся зосередити на проблемних питаннях і шляхах їхніх вирішень. З цією метою використовую, окрім наведених вище, такі види роботи:
 - «мозковий штурм»;
 - «обери позицію» (пояснення власного вибору, сприйняття інших точок зору на проблему, обстоювання або зміна позиції після обговорення);
 - «дошка запитань»( учні прикріплюють на дошці свої запитання до письменника, своїх однокласників, до учителя. Відповіді дають самостійно, обираючи собі запитання.)
 - проблемні запитання (наприклад, «Чи можна виправдати те, що батько так жорстоко покарав Федька після «купання» у річці?» (В.Винниченко «Федько – халамидник »);
- прийом «А якби…» («А якби Соломія залишилася жива…»(М.Коцюбинський «Дорогою ціною»).
На етапі рефлексії найчастіше пропоную: - закінчити речення: «Сьогодні на уроці я зрозумів…», «Після уроку я обов’язково…», «Образ… допоміг мені усвідомити…»;
 - поставити запитання письменнику або герою (як варіант – написати листа).   
На уроках української літератури прагну прилучити учнів через розвиток інтересу до читання, художнього слова до найкращих літературно – мистецьких надбань людства, які є важливим чинником формування духовного світу особистості. Перевагу надаю пошуково – дослідницькій діяльності, створюючи умови для налагодження діалогу «автор – твір – читач». Для досягнення ефективності такого уроку застосовую оптимальні інтерактивні технології, які б розвивали креативні якості учня: фантазію, ініціативу, непересічність, здатність не лише мати власну точку зору, а й аргументовано, виважено обстоювати її (робота в парах, діалог, пошук інформації, дослідження); технології колективно – групового навчання (мікрофон, незакінчені речення, розумовий штурм, гронування); технології ситуативного моделювання (ділова гра, розігрування ситуацій за ролями, опис, розповідь, роздум); текстоцентричну технологію (опора на текст, поєднання навчання з вихованням, увага на образну силу слова). Практикую складання усного твору-характеристики літературного персонажа за поданим планом, основою для якого мають стати дитячі переживання та враження від прочитаного. А ще дбаю про те, щоб уроки літератури були уроками вільного спілкування. Така форма дає можливість учням висловлювати свої думки, не узгоджуючи їх з підручником чи позицією вчителя. Та найбільша їх цінність у тому, що вони дають можливість формувати не лише функціональні і мотиваційні компетенції , а й соціальні, що пов’язані з оточенням, життям суспільства, соціальної діяльності особистості.

 Соболь І. О.-вчитель української мови і літератури.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Перекладач