Українська література 11 клас  28.04-01.04

   1. Василь Земляк "Лебедина зграя"як зразок "химерної"прози.

Тема. Василь Земляк «Лебедина зграя» як зразок «химерної прози». Проблематика революції і громадянської війни крізь призму національних характерів і типів

Мета: проаналізувати твір В. Земляка як зразок «химерної прози»; удосконалювати навички літературно-критичного аналізу художнього тексту, вміння визначати проблематику твору, творче, образне, асоціативне мислення, творчі здібності учнів; виховувати інтерес до вивчення творів української літератури.

  Творчий метод другої половини ХХ ст. визнали єдино правильним «творчим методом» був соціалістичний реалізм

 Митці мусили одностайно вихваляти комуністичну владу та підносити радянський спосіб життя.

    Хоча в українському літературознавстві формування жанру химерної прози пов’язують із текстом О.Ільченка «Козацькому роду нема переводу..», однак саме твір В. Земляка «Лебедина зграя» вважається програмовим твором химерної літератури. Цей текст найхарактерніше відображає знакові жанрові та тематично-стилістичні особливості химерного роману.

2. Теорія літератури

Химерна проза (англ. Fantastic) — піджанр прози, у якому розповідається про неймовірні події, де реальне поєднується з фантастичним, умовним; засоби іронії, гротеску, театральності — з елементами фольклорної та міфологічної поетики. У «химерних» творах відбуваються дивовижні метаморфози з персонажами, зміщення подій у часі та просторі.

Ознаки химерної прози:

·використання міфів;

·міф не має хронотопу;

·присутність химерних образів;

·межу між світом реальним та ірреальним стерто.

  Короткі відомості про письменника

    Василь Сидорович Земляк (справжнє ім’я — Вацлав Вацек) напродився 23 квітня 1923 року в селі Конюшівці на Вінничині. Під час другої світової війни воював у складі партизанського загону. По війні захопився літературою й кіно, у середині 50-х років видав перші прозові твори, писав сценарії, був головним редактором Київської кіностудії.

     Василь Сидорович залишив невелику спадщину: декілька повістей ("Рідна сторона", "Кам'яний брід", "Гнівний Стратіон". "Підполковник Шиманський") та роман "Лебедина зграя".

 Аналіз роману «Лебедина зграя» (1971)

Сюжет

     Основні події відбуваються в українському селі з незвичайною назвою Вавилон, що розташоване над річкою Чебрецем — притокою Південного Бугу.

     Головний герой роману селянин Явтушок Голий. Він бідняк, причому бідняк одвічний. Хоче поліпшити своє життя: мати землю, господарство, одним словом, мати власність. Він з усіх сил пнеться до "вавилонської" вершини ("вавилонська", в розумінні автора, — незавершена, нездійсненна). Явтушок потрапляє між двох вогнів, бо так завжди було в романах про колективізацію й індустріалізацію: обов'язково діяло дві сили, протистояли два світи, два ворожих табори. Голому доводиться вибирати, з ким бути. Він гадає, що краще бути з тими, хто сильніший, сильніший не тільки ідейно чи фізично, але й матеріально. Явтушок прагне до звичайного людського щастя, він хоче добре одягатися, смачно їсти. І як батько, повинен забезпечити свою сім'ю. А таких цілеспрямованих людей недолюблювали, часто називали їх ворогами, бо для партійних ідеологів добро було злом (такими їх виховала Система!). Такий погляд на життя привів Україну до духовного та фізичного зубожіння.

     Та справжній ворог не Явтушок, а Максим Тесля. Це він переконав усіх вступити до колгоспу, це він у нормальному батьківському житті вбачає порушення законів суспільно-політичного життя держави. Засліплений комуністичною ідеєю, Тесля бачить у прагненні батька мати власний притулок вороже ставлення до влади.

     Тесля вірив у більшовицьку ідею колективізації. Він, як секретар райкому, був впевнений в тому, що будуть на селі й нові молотарки, й нові трактори, навіть хтось дорогу прокладе нову. Свої Погляди він вкладає в тезу: "Ми не відступимо нізащо, навіть якби на те пішло ціле життя".

     Не вдалося Максимові разом зі своїми однодумцями, які в романі протистоять табору ворогів, побудувати новій Вавилон. Сталося протилежне: знищення, руйнація того, що складалося віками.

4.2. Тема: українське село в пореволюційний період (примусова колективізація, яку супроводжували драматичні зміни в сільській громаді, зокрема й у людських долях).

4.3. Ідея: не зважаючи на тяжкі будні, люди прагнуть до високості, краси, чим і нагадують лебедину зграю в дорозі.

Дійові особи

     Бідняки, яких об'єднують у комуну, а з іншого боку, на другому полюсі — багатії, колишні власники — Бубели, Гусаки, Раденькі тощо. Явтушок Голий стоїть посередині, вагаючись, перебігаючи з табору в табір залежно від політичної погоди. Деякий час намагається лишитися «побіля» поєдинку й «філософ» Левко Хоробрий.

     Одна з найприкметніших ознак твору — багатство й виразність соціально-психологічного типажу героїв, які справді сягають рівня типів, розмаїття живих, опуклих, тонко вималюваних характерів. Максим Тесля і Клим Синиця, «поет-сировар» Володя Яворський і Лель Лелькович, Орфей Кожушний і його  Мальва, брати Соколюки й Харитон Гапочка, Явтушкова Пріся й Паня Ластовенко, навіть зовсім епізодичні персонажі, як-от Тихін та Одарка, що любили обідати по сусідах надурняка, — кожен постає перед нашим зором як живий, думає, говорить і діє по-своєму, за велінням тільки йому притаманної «природи». А разом узяті вони й утворюють ту цілісність, ім'я якій народ — у конкретно-історичній соціальній його характеристиці.

 Проблематика:

1. Проблема вибору людини.

2. Фанатичне засліплення комуністичними ідеалами.

3. Поєднання трагедiï та нiжностi, зла та любовi, епiчностi та iронiï, високоï фiлософiï та буденноï дрiб'язковостi.

 Символічні образи

        У романі є символічна картина, яка допомагає з'ясувати ідейний зміст і проблематику. На майдані виснажені коні, серед них лоша.

Воно захотіло пити, підійшло до річкового урвища, упало в річку й довго ще там билось. Старі коні не кинулись його рятувати. І селянин Фабіян був тільки споглядачем. Він голодний і холодний. Сидячи на клуночку під парканом, він слухав розмову коней, які оповідали про своє життя" ледь-ледь стоячи на ногах, підпираючи одне одного, якби не впасти, бо як упадеш, то вже вірна загибель.

Цю картину цензура вилучила з тексту роману, надрукувавши його в 80-ті роки, бо то була жахлива картина реального життя.

 Підсумок :

     Роман "Лебедина зграя" ще не осмислений до кінця ні читачами, ні літературною критикою. Проте не буде помилкою ствердити, що він — твір незвичайний і самобутній. У романі присутній дотепний оповідач, настроєний на філософський лад, зі своєю концепцією і своїми поглядами на життя. У цьому оповідачеві ми впізнаємо Василя Земляка, людину, великого патріота, закоханого в свою землю.

  Домашнє завдання:

     Написати відгук на роман В. Земляка «Лебедина зграя»

 Ознайомлюємося!!! І робимо висновки!!!!

2.Роман Іваничук " Мальви"-історичний роман про зраду і яничарство.

Самоперевірка 

Тест1

Тест2

Чекаю на виконання завдання!!!!

                                          Українська мова 11 клас 28.03 по 01.04

                                       Готуємося до ЗНО

1. Службові частини мови ( Тест за цим посиланням виконати завтра до 15.00)

2. Повторюємо Вигук як частина мови

Перевіряємо себе ( за цим посиланням виконуємо тест до 1 квітня)

                                                     Зарубіжна література 11 клас 

                              Працюємо два уроки 01.04, 08.04

ЕРНЕСТ ГЕМІНГУЕЙ. "СТАРИЙ І МОРЕ"

Ознайомитись із біографією автора (матеріал підручника) + відеоенциклопедія

Прочитати повість "Старий і море", порівняти її з фільмом "Старий і море"

Перевірити знання за допомогою вправ у Learningapps:

1. ВПРАВА  "СТАРИЙ І МОРЕ". РОБОТА З ТЕКСТОМ"
2. ВПРАВА  "ВИБЕРИ ПРАВИЛЬНУ ВІДПОВІДЬ. "СТАРИЙ І МОРЕ"
3. ВПРАВА  "ВІДЕОПИТАННЯ ЗА ПОВІСТЮ "СТАРИЙ І МОРЕ"
4. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ПОЧАТИ

                                                    Зарубіжна література 10 клас

Зарубіжна література 10 клас. Тема :"Теоретичні засади й художні відкриття поезії французького символізму.
Взаємодія символізму й імпресіонізму в ліриці.
Поль Верлен (1844 – 1896). «Поетичне мистецтво», «Осіння пісня».
Естетичні погляди поета у вірші «Поетичне мистецтво». Зображення
пейзажів природи і душі в «Осінній пісні». Сугестивність, музичність,
живописність лірики".

Сьогодні ми продовжимо знайомство із шедеврами європейської поезії!Знайомтеся, Поль Верлен!!!!

А тепер доторкнемося до прекрасного "Осіння пісня" :

"Поетичне мистецтво"

Новаторство Верлена — у наданні поетичному слову небаченої раніше музикальності та сугестивності, у збагаченні ритміки вірша. Верлен був одним із перших, хто звернувся до «вільного вірша» (vers libre). Нова поетика Верлена зумовлена геть новим типом поетичного мислення. Головне для нього — єдність враження від вірша. Поет передає тонкі відтінки і глибокі суперечності душевних поривів Природа і людина в нього є одним цілим, однією душею, однією піснею, а ось якою вона буде — вирішувати людині: такими є кредо Поля Верлена та його нове слово в поезії.

Поетичною майстерністю Верлена захоплювалися І. Я. Франко та Леся Українка. Його вірші українською мовою в різний час перекладали І. Я. Франко, П. А. Грабовський, М. К. Вороний, М. К. Зеров, М. Т. Рильський, М. І. Терещенко, М. О. Лукаш, Г. П. Кочур тощо.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх: знати біографію П. Верлена; уміти характеризувати його творчість, аналізувати його вірші; занотувати основні ознаки поезії митця.

Пройти тестування: https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=3907272

                                                    Зарубіжна література 9 клас 

                                             з 28.03 по 5.04

1. Виконуємо тестування: https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=7145978

2. Знайомимося із змістом твору 

3.Дивимося відео і виконуємо завдання

                                               ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА 8 КЛАС

1. ВИКОНУЄМО КОНТРОЛЬНУ РОБОТУ !!!

 За посиланням https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=8037627

            Переходимо до вивчення нової теми.😊

Антуан де Сент-Екзюпері. Філософська казка-притча "Маленький принц" (виконати до 11 квітня)

Завдання:

вивчити біографію А. де Сент-Екзюпері; 

читати й переказувати казку;

аналізувати алегоричні образи казки допоможе ОСК №43;

вивчити визначення  допоможе ОСК "Філософська алегорична казка "Маленький принц";

Переглянути відео:

Антуан де Сент-Екзюпері. Енциклопедія;

Мультфильм "Маленький принц";

Песчаная сказка "Маленький принц";

Жанрова своєрідність твору 

Самоперевірка:

виконати тестові завдання Тест1   (код не потрібен, вибирайте режим "Тестування")

вправа "Літературні перегони" за казкою "Маленький принц"

Заповнити Інста-сторінку Маленького Принца і надіслати на вайбер, або у гуглклас  (до 11 квітня) Не забудьте підписати роботу: прізвище, ім'я та клас!

                          Українська література 11 клас 21.03-25.03

Тема уроку:Олесь Гончар "Собор"-проблемно -філософський роман.Важливі соціальні та національні проблеми у творі.

Самоперевірка Тест

Будьте уважними!!!! Новела Олеся Гончара "Модри Камень" виноситься на ЗНО!!!!

Будьте уважними!!!! Новела Олеся Гончара "Модри Камень" виноситься на ЗНО!!!!

 

Готуємося до самоперевірки!!!

                                  А тепер тестування!!!

Результати тестування чекаю в особисті повідомлення!

         Шановні одинадцятикласники!!! Продовжуємо працювати!                                                  21.03 по 25.03

Українська мова .Частка. Вигук.

                                             Частка

Частка – це службова незмінна частина мови, яка надає окремим словам чи реченням додаткових смислових відтінків і служить для утворення нових слів або окремих граматичних форм:

Частка не є членом речення.

---

Розряди часток за значенням

Формотворчі	Словотворчі	Заперечні	Модальні
а) утворюють умовний спосіб дієслів: б, би (зробила б); б) утворюють наказовий спосіб дієслів: хай, нехай, бодай; в) творять зворотні дієслова: -ся, –сь (сміється, знайшовсь); г) творять найвищий ступінь порівняння прикметників і прислівників: най-, що-, як- (найкращий, щонайвище).	утворюють нові слова: будь-, -небудь, казна-, хтозна-, бозна-, аби-, де-, -сь, чи-, що-, як-, чим- (будь-як, абищо, колись, щодня, якраз, чимало, чимшвидше)	Заперечують висловлене: не, ні, ані (не образив, ні про що, аніскільки)	надають окремому слову в реченні або цілому реченню додаткових відтінків (так, еге, лише, ледве чи, це, власне, саме)
	Про написання часток див. розділ «Орфографія. Правопис часток»!

 Види модальних часток

№	Види	Приклади
1.	Питальні	чи, хіба, невже: Чи справді так було, чи, може, хто збрехав? (Л.Глібов).
2.	Стверджувальні	так, еге, егеж, атож, аякже, авжеж: Так, я хочу крізь сльози сміятись… (Леся Українка).
3.	Підсилювальні	як, що за, та, що то за, і, й, а, о, ой, ще: О Україно! О рідна ненько! Тобі вірненько присягнем! (М.Вороний).
4.	Вказівні	ось, от, це, оце, то, ото, он, ген, онде: Онде балочка весела, в ній хороші красні села (Леся Українка).
5.	Означальні	саме, якраз, справді, точно, власне, рівно: Сиділи ми в садочку, там саме зацвітав і сипався з каштанів білий цвіт (Леся Українка).
6.	Видільні (обмежувально-видільні)	навіть, тільки, лише, лиш, лишень, хоч, хоча б, аж, же, ж, таки, уже, собі, все ж: Лиш боротись – зна­чить жить! (І.Франко).
7.	Спонукальні	Годі, бодай, давай, ну, бо, но: Уперед! Годі скніти рабами! (П.Грабовський).
8.	Кількісні		Майже, приблизно, мало не, трохи не, чи не, ледве не: На майдан вийшло майже все село.
9.	Власне модальні (висловлюють сумнів, непевність, припущення)		мов, мовляв, чи, наче, ніби, мовби, мабуть, навряд, навряд чи, ледве чи, ба, ой, ну й: Навряд чи десь по інших країнах світу співають так гарно, як у нас на Україні (О.Довженко).

 Групи часток за походженням

Непохідні	Похідні (утворені від інших частин мови)
Їх походження встановити не можливо: чи, о, но, і	Утворені з інших частин мови: мовби, хоча б, онде, якраз, навряд чи, ніби

 Групи часток за будовою

Прості	Складні	Складені
непохідні, їхнє походження визначити важко	утворені з двох чи більше непохідних слів (пишуться разом)	утворені з повнозначних слів і сполучників (пишуться окремо)
й, і, а, ні, як, он, це, он, ген	нібито, мовби, авжеж, атож, аякже, ото, онде	навряд чи, ледве чи, що за, ну й, куди там, де й, хоча б

 Розрізнення часток та інших частин мови

Частки	Сполучники
Нехай той люд потомлений хоч трохи відпочине! (І.Франко); Полохлива ворона і куща боїться (Нар. тв.).	Поєднують однорідні члени речення або прості речення у складному: Хоч я втомився, але тебе радий бачити (хоч приєднує підрядну частину складного речення). Добре слово краще за цукор і мед (Нар. тв.) – і поєднує однорідні члени речення.
	Прислівники
Точно такий подарунок ми придбали вчора бабусі.	Відповідають на питання: Відстань визначили точно (як?).

                                          Вигук

Вигук – це незмінна частина мови, яка не належить ні до самостійних, ні до службових частин мови, виражає почуття, емоції, волевиявлення людини, не називаючи і їх служить засобом виразності в художній літературі: Ой люлі, люлі, моя дитино, вдень і вночі (Т.Шевченко).

Вигуки відрізняються від повнозначних слів тим, що не мають лексичного значення і граматичних ознак, а від службових слів тим, що не виконують властивих їм службових функцій (поєднувати інші слова, надавати їм інших смислових відтінків тощо).

---

Вигук не виступає членом речення, але на місці самостійної частини мови він набуває конкретного значення і виконує її синтаксичну роль:

• Як тільки в зеленому гаю зозуля «ку-ку» закує, Я швидко вікно відчиняю і серце радіє моє (Із дитячої пісні).
• А він усе ой та ой. Голосне «ура» прокотилося над полем.

---

Групи вигуків за значенням

№	Група	Що виражає	Приклади
1.	Емоційні (почуттєві)	хвилювання, почуття (страх, подив, іронію, сум, гнів, обурення, зневагу, радість тощо)	ох, ах, о, пхе, ух, іч, ет, тьху, ура! Овва! Ой лишенько,! Горенько Моє! Боже мій милий!
2.	Спонукальні (волевиявлення)	спонукання до дії, оклик, звертання	гей, агов, геть, марш, ціп-ціп, тю-тю-тю, на-на, алло
3.	Звуконаслідувальні слова	голоси тварин, різні шуми, звуки природи	ку-ку, кукуріку, ха-ха, тьох-тьох, ш-ш-ш, дзень, бр-р-р, ко-ко-ко
4.	Слова ввічливості	етикет (вітання, подя­ка, прощання, проба­чення, побажання)	добрий день, добридень, на до­браніч, до побачення, прощай­те, спасибі, дякую, щасливо, бу­вайте здорові, дай Боже, Боже поможи, на здоров’я
5.	Слова, утворені від інших частин мови	утворені від іменни­ків у кличному відмін­ку або називному від займенників, дієслів	Мамо! Леле! Слава! Мати рід­на! 0 Боже! Господи милосерд­ний! Рятуйте! Цур йому! Ли­шенько!

 

Групи вигуків за походженням

Непохідні	Похідні (утворені від інших частин мови)
Їх походження встановити не можливо: а, о, ой, ох. Ці звуки можуть повторюватися: А-а-а! Ш-ш-ш…	Утворені з повнозначних частин мови: Мамо! Рятуйте!

Серед вигуків спостерігається широка омонімія. Наприклад, вигук о! може виражати страх, подив, іронію, сум, гнів, обурення, зневагу, радість тощо. Вигуки також можуть бути омонімічними іншим частинам мови, наприклад, вигук ой має омонім – підсилювальну частку ой:

• Ой одна я, як билина в полі (Т. Шевченко).

---

Правопис вигуків та звуконаслідувальних слів

1. Вигуки і звуконаслідувальні слова, що повторюються або вимовляються протяжно, пишуться через дефіс: Кує зозуля. Б’є молоточком у кришталевий великий дзвін – ку-ку! ку-ку! – і сіє тишу по травах (Коцюбинський). Аге-е-й, чи дощ ідеш косить? (Білоус)

Зверніть увагу! Через дефіс пишуться такі вигуки, як: їй-Богу, їй-право, їй-бо.

2. Вигуки, які не передають повторюваних чи протяжних звуків, пишуться разом: бабах, кукуріку, добраніч, добривечір, добридень.

Зверніть увагу! Якщо потрібно передати протяжність цих звуків, то вони пишуть через дефіс: ку-ку-рі-ку-у-у, ба-а-ба-а-ах.

3. Окремо пишуться: от тобі й на, до побачення, будь ласка, на добраніч, оце так тощо.

---

Розділові знаки при вигуках

При вигуках, як правило, ставиться кома або тире.

1. Якщо вигук вимовляється без окличної інтонації, то він виділяється комою: О, дзвени голосніш, розвивайся повніш, казко-пісня майової ночі (Олександр Олесь). Але! Не відокремлюються комами підсилювальні частки а, ой, ох, ну: Ну що б, здавалося, слова… (Шевченко). Ой не шуми, мій темний гаю! (Олександр Олесь). Не відокремлюються і вигуки о, ой, що стоять при звертанні: Ой дівчино, не журися.
2. Не відокремлюються вигуки, що стоять перед особовим займенником, після якого йде звертання: Ой чого ти, тополенько, не цвітеш, чом пожовклу головоньку хилиш-гнеш? (Олександр Олесь).
3. Якщо вигук вимовляється з окличною інтонацією, то після нього ставиться знак оклику: Ой леле! не нуртуй! Хатинки не руйнуй! (Леся Українка).
4. Якщо вигук стоїть у середині речення, то він виділяється комами або тире (при окличній інтонації): Порадь, ох, як прожити без долі! Раптом у тиші садів – тьох! тьох! – солов’їна пісня прозвучала. Всі, у кого серце вірне сонцю нашої весни, сійте зерно – гей! – добірне в нерозмежені лани (М.Рильський).
5. Звуконаслідувальні слова зазвичай уживаються як пряма мова: «Кап-кап», – почулося за вікном.

Зверніть увагу! Звуконаслідувальні слова в реченні зазвичай беруться у лапки: Те «хха» зупинило його серед хати (М.Коцюбинський).

Зошити О. Калинич також вам допоможуть!!!!

Тепер самоперевірка:

Тест 1

Тест 2

Тест 3

Тест 4

Успіхів! Результати тестування чекаю в особистих повідомленнях!!!