Українська література 9 клас. Тема :"Урок позакласного читання. Марко Вовчок. Оповідання «Козачка» зі збірки «Народні оповідання»".
Влітку
1856 року Марію Олександрівну охопило незбориме бажання виразити на папері свої
думки і враження. Живучи разом з сином Богдасиком в сільській хатині неподалік
від Немирова, вона накидала один за другим декілька коротких оповідань
українською мовою. Вона несміливо показала написане чоловіку, і той зі змішаним
відчуттям радості і здивування прочитав оповідання друзям, а потім відіслав невеликий зошит з
двома оповіданнями до Петербурга Пантелеймону Кулішу.
Це
було в лютому 1857 року. Куліш у той час збирав матеріали для третього тому
«Записок про Південну Русь» і готувався відкрити друкарню для друкування
українських книг.
Куліш
пізніше так передав свої враження: «У числі матеріалів, доставлених мені з
різних кінців Малоросії, хтось, що назвав себе Марком Вовчком, прислав один
зошит. Зошит лежить у мене на столі тиждень, другий. Нарешті я спромігся і
почав читати. Читаю і очам своїм не вірю: у мене в руках чистий, непорочний,
повний свіжості художній твір!»
Після
того, як Куліш прислав сприятливу відповідь, до Петербурга було відправлено ще
два оповідання і зав'язалося жваве листування. 3 травня на столі у нього лежали
вже чотири «повістки», а місяця через півтора – всі 11, що склали першу книгу
«Народних оповідань».
Хоча
до першої збірки «Народних оповідань» увійшло лише одинадцять невеликих творів
(серед них оповідання «Сестра», «Козачка», «Чумак», «Одарка», «Сон», «Панська
воля», «Викуп»), вона справила велике враження на літературно-громадську думку
реалістичним зображенням трагічної долі кріпаків. Російський революціонер П.
Кропоткін пізніше згадував, що «в ті роки вся освічена Росія упивалася
повістями Марка Вовчка й ридала над долею її героїнь-селянок».
Оповідання,
написані в Немирові, винесли 24-річну письменницю на гребінь суспільної хвилі.
Мовчазна, скромна, соромлива дружина молодшого вчителя географії раптом
опинилася, за визначенням Івана Франка, «у рядах борців за свободу і людські
права поневолених народних мас.
Оповідання
Марка Вовчка нікого не залишали байдужим. Навколо її творчості розгоралися
запеклі суперечки, зав'язувалися літературні бої.
Твори молодої письменниці часом піддавалися
несправедливим нападкам з боку окремих критиків, що зумовлювалося або незгодою
з їх демократизмом, гостротою викривальної спрямованості, або з нерозумінням
їхньої художньо-естетичної природи. Так О. Дружинін вважав викривальне
зображення письменницею панів нетиповими «мерзотно-огидними епізодами», а М.
Де-Пуле називав кращі твори збірки «Народні оповідання» «нехудожніми».
Тим часом демократична критика відзначала високий
художній рівень творів Марка Вовчка, їх відповідність духові часу. Видатні
письменники і літературні критики були у захваті від того, як молода
письменниця в життєво-правдивих образах зуміла показати найхарактерніші риси мільйонів кріпаків
із їхньою страдницькою, трагічною долею. Так, Д. Писарєв зазначав, що «Марко
Вовчок нападає своїми цілком художніми творами не на випадкові зловживання, а
на самий принцип, яким він є».
Проблемне питання. «Народні оповідання» – «нехудожнє» зображення нетипових епізодів із
кріпацького життя чи художнє викриття кріпосницької системи?
Правдивим показом трагедії кріпачки, гнітючими малюнками
закріпаченого села, ліричною схвильованістю розповіді оповідання «Козачка» привертало
увагу до несправедливої долі української селянки.
Домашнє завдання :прочитати оповідання "Козачка"
1. Сформулюйте обвинувальне слово на адресу
кріпосницької системи, яка занапастила життя жінки. Почніть його так: «Кріпосництво знівечило сімейне життя Олесі…» Підберіть і
зачитайте цитати із твору, які підтверджують ваші звинувачення.
3.Висловіть свою думку щодо поставленого проблемного
питання: «Народні оповідання» Марка
Вовчка – «нехудожнє» зображення нетипових епізодів із кріпацького життя чи
художнє викриття кріпосницької системи?
Немає коментарів:
Дописати коментар