Українська література 11 клас 18.04-22.04
Постмодернізм і постпостмодернізм.Постмодернізм як продукт постіндустріальної епохи.
Постмодернізм –
одне з найяскравіших літературних явищ
кінця ХХ початку ХХІ століття
Тема: Постмодернізм – одне з найяскравіших
літературних явищ
кінця ХХ початку ХХІ століття.
Епіграфи до заняття:
…ХХ століття здається полем величезного
експерименту…
Л.Андреєв
Наше
з вами завдання на занятті полягає в тому, щоб зрозуміти феномен
постмодернізму, правильно визначити його головні риси, ознайомитися з основними
представниками та проблемами, які порушені у їх творах.
План
1.
Постмодернізм –
світоглядно - мистецький напрям.
2.
Особливості мистецтва
постмодернізму.
3.
Головні прояви постмодернізму в літературі.
1.
Актуалізація
опорних знань.
Методи: аналітична
бесіда,
опора на життєвий досвід, «коло думок»,
інтелектуальна розминка
Постмодернізм – це напрям, що в останні десятилітті ХХ ст. прийшов на зміну модернізму,
який став продуктом постіндустріальної епохи, епохи розпаду цілісного погляду
на світ, руйнування систем – світоглядно-філософських, економічних, політичних.
? Пригадайте, які течії панували в літературі ХХ
століття. Які риси притаманні їм?
?
Як ви
думаєте, які історичні умови передували виникненню постмодернізму?
? Чим запам’яталося ХХ століття?
Аби вижити, суспільства сьогодні «змушені виробити й
засвоїти менталітет, який є адекватним інструментальній могутності й передбачає
надзвичайно високу міру терплячості, готовності до самокритики й компромісів» (А.
Назаретян). Весь багатовіковий досвід зазнав переосмислення, послугував
базою для виявлення цінностей, що з’єднають людство й не будуть прив’язані до
будь-якої однієї ідеології, релігії, філософії.
Тому, у максимально широкому контексті під
постмодернізмом розуміють «глобальній стан цивілізації останніх десятиліть, усю
суму культурних настроїв і філософських тенденцій» (О. Вайнштейн), що
пов’язані з відчуттям завершеності цілого етапу культур історичного розвитку,
вичерпаності «сучасності»…
?
Постмодерн – це «феномен, що передбачає діалог на основі
взаємної інформації, відкритість, орієнтацію на розмаїття духовного життя
людства» (Н. Маньковська).
?
Як ви розумієте ці слова?
2.
Мотивація
навчальної діяльності.
Метод: розповідь, демонстрація,
навіювання
Постмодернізм як
об’єкт вивчення останнім часом займає одне з перших місць у різних галузях
мистецтва, культури, науки. Це особливе світосприйняття, духовний стан, що
характеризує кризову епоху. Для нього характерні відчуття розчарованості,
розгубленості, відчаю, вичерпності буття. Постмодернізм не лишає жодних надій,
він засвідчує кризові моменти у розвитку суспільства й людини.
Точиться чимало
дискусій щодо того, що ж таке постмодернізм. Усі визначення, подані в сучасних
словниках і довідниках, неточні, оскільки постмодернізм – явище, яке ще
розвивається.
Отже, ми маємо
визначити особливості постмодерністського світобачення та його прояви в
літературі останніх десятиліть, щоб краще зрозуміти сучасність.
1. ПИТАННЯ Постмодернізм – світоглядно - мистецький напрям.
Методи: інтерактивна лекція, випереджувальне
завдання,
пояснення, міні – дослідження,
«мікрофон»,
словникова робота, аналіз
Ä Зверніть увагу на словнички, які знаходяться перед вами,
адже вони допоможуть зрозуміти основні терміни, з якими будемо працювати на
занятті.
Друга половина ХХ сторіччя характеризується як доба
постмодернізму –
нового періоду в розвитку
культурно-історичного процесу. Стосовно самого терміна «постмодернізм», його
тлумачення, історії виникнення та відношення до попередньої модерністської
культури досі немає чітких і загальноприйнятних визначень. Існує безліч
різноманітних концепцій стосовно характеристик та хронологічних рамок
визначення та описання постмодернізму, що іноді висловлюють прямо протилежні
точки зору.
)
Тези
лекції
&
Термін
«Постмодерн» (postmodern time) як назва історично нового типу культури (або рис
цивілізації), яка є безпосередньою хронологічною наступницею культури Нового
часу (modern time).
&
Постмодернізм
– це тимчасове явище, яке періодично виникає в кризові моменти історії для
відновлення і збереження порушеної гармонії. Він відображає
загальний абсурд життя, розрив соціальних і духовних зв’язків, втрату моральних
орієнтирів у світі.
&
В контексті художньої
культури постмодернізм – «один із сучасних напрямів у архітектурі й
мистецтві..., що протиставив себе модернізмові й претендує на його заміну». Як
синонімічний до терміна «постмодернізм» у художній культурі широко
використовується термін «трансавангард», запропонований італійським критиком та
істориком мистецтва Акіллє Боніта Олівою.
&
Один з теоретиків художнього постмодернізму П. Портогезі
пише: «Ми сміливо відступаємо від модернізму, котрий втратив активність,
почуття гумору, характерні для його молодості, став догматичним.
Життєрадісність постмодернізму – в можливості зруйнувати перепони, що штучно
відділяють минуле від теперішнього. Ми наслідуємо те, що заповідали нам наші
батьки, і те, що є справжнього, завойованого людством за всі віки навіть за
межами західної цивілізації».
Постмодерністи, завдяки гіркому історичному досвіду, визнали
марносилі спроби поліпшити світ, утратили ідеологічні ілюзії, уважаючи, що
людина позбавлена змоги не лише змінити світ, а й осягнути, систематизувати
його, що подія завжди випереджає теорію. Прогрес визнається ними лише ілюзією,
з’являється відчуття вичерпності історії, естетики, мистецтва. Реальним
уважається варіювання та співіснування усіх (і найдавніших, і новітніх) форм
буття.
Принципи повторюваності та сумісності перетворюються на
стиль художнього мислення з притаманними йому ознаками еклектики, тяжінням до
стилізації, цитуванням, переінакшенням, ремінісценціям, алюзіями. Митець має
справу не з «чистим» матеріалом, а з культурно освоєним, адже існування
мистецтва в попередніх класичних формах неможливе в постіндустріальному
суспільстві з його необмеженим потенціалом серійного відтворення й тиражування.
Енциклопедія
літературних напрямків і течій подає такий список ознак постмодернізму:
Ä культ
незалежної особистості;
Ä потяг до архаїки,
міфу, колективного позасвідомого;
Ä прагнення
поєднати, взаємодоповнити істини (часом полярно протилежні) багатьох людей,
націй, культур, релігій, філософій;
Ä бачення
повсякденного реального життя як театру абсурду, апокаліптичного карнавалу;
Ä використання
підкреслено ігрового стилю, щоб акцентувати на ненормальності, несправжності,
протиприродності панівного в реальності способу життя;
Ä зумисне
химерне переплетення різних стилів оповіді (високий класицистичний і
сентиментальний чи грубо натуралістичний і казковий та ін.; у стиль художній
нерідко вплітаються стилі науковий, публіцистичний, діловий тощо);
Ä суміш
багатьох традиційних жанрових різновидів;
Ä сюжети
творів – це легко замасковані алюзії (натяки) на відомі
сюжети літератури попередніх епох;
Ä запозичення,
перегуки спостерігаються не лише на сюжетно-композиційному, а й на образному,
мовному рівнях;
Ä присутність
образу оповідача;
Ä іронічність
і пародійність.
Робота з ЛСК
?
Подивіться, будь ласка, на порівняльну таблицю «Модернізм-постмодернізм». Спробуйте порівняти ці два
напрямки, акцентуючи увагу на постмодернізму.
|
Модернізм |
Постмодернізм |
|
Скандальність |
Конформізм (пристосовництво) |
|
Наявність
пафосу |
Відсутність пафосу |
|
Емоційне
заперечення попереднього |
Ділове заперечення попереднього |
|
Первинність як позиція |
Вторинність як позиція |
|
Оціночне в самоназві: «Ми – нове» |
Безоціночне в самоназві: «Ми – все» |
|
Декларована елітарність |
Недекларована демократичність |
|
Переважання ідеального над матеріальним |
Комерційний успіх |
|
Віра у високе мистецтво |
Антиутопічність |
|
Фактична культурна спадкоємність |
Відмова від попередньої культурної парадигми |
|
Виразність кордону «мистецтво – немистецтво» |
Усе може називатися мистецтвом |
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
Продовжіть речення:
?
До появи постмодернізму, на мій погляд, привели…
?
Для постмодернізму найхарактерніше…
Висновок
Отже, постмодернізм – це насамперед особливе
світосприйняття, духовний стан, що характеризує кризову епоху. Для цього стану
характерні відчуття розчарованості, розгубленості, відчаю, вичерпності буття.
Постмодернізм не лишає жодних надій, він засвідчує кризові моменти у розвитку
суспільства й людини, які «перебувають на самому краю прірви». Своїм виникненням постмодернізм багато в чому зобов’язаний
розвитку новітніх засобів масових комунікацій – телебаченню, відеотехніці,
інформатиці, комп’ютерній техніці. Виникнувши насамперед як культура візуальна,
постмодернізм в архітектурі, живопису, кінематографі, рекламі зосередився не на
відображенні, а на моделюванні дійсності шляхом експериментування зі штучною
реальністю – відеокліпи, комп’ютерні ігри, диснеївські атракціони.
2.
ПИТАННЯ Головні прояви
постмодернізму в мистецтві
Методи: випереджувальне завдання, презентація,
демонстрація,
міні – дослідження, проблемне
запитання,
словникова робота, ситуаційний аналіз
Постмодерн
– широка культурна течія, що включає в себе філософію, естетику, літературу,
мистецтво, гуманітарні науки. З одного боку, умонастрій постмодерну несе в собі
відбиток модерністського розчарування в результатах цивілізації, ідеалах
класичної культури та гуманізму, з іншого – авангардистські установки та
новаторство, а відкидання та заперечення старого протистоїть намагання
скористатись усім попереднім досвідом, включити його в широку палітру сучасної
культури.
Постмодернізм – культура швидких і легких дотиків, коли все
сприймається як цитата, умовність, за якою неможливо знайти основу. Свідома
орієнтація на наслідування та цитування мистецьких творів минулих століть –
одна
з характерних рис постмодернізму. З цим пов'язані такі риси, як:
@ зміщення уваги з породження нового на гру з уже створеним;
@ відмова від уявлення про митця як творця;
@ скепсис по відношенню до оригінальності твору;
@ стирання відмінностей між «високою» і «масовою» культурою;
@ художні устремління постмодерну характеризуються як пошук
альтернатив модернізму, що призвели до створення нових образів, нових засобів і
матеріалів зображення.
Таким чином, у художній практиці відбувся перехід від
зацікавленості об'єктами зображення до самого процесу їх створення. Посилюється
соціальна спрямованість мистецтва (фемінізм у мистецтві, «мистецтво
аутсайдерів» – етнічних меншин). Активно розвиваються напрямки, що
використовують образи масової культури; розквітає фотомистецтво; великий вплив
на творчість митців має розвиток технологій (відео, комп'ютерів, Інтернету).
Презентація досліджень студентів
з елементами демонстрації
@
Уособленням постмодернізму у сфері художньої творчості можна
вважати концептуальне мистецтво (від лат. соnceptus – ідея, думка,
уявлення), що вимагає не емоційної реакції при його сприйнятті, а
інтелектуального осмислення. Концептуальне мистецтво репрезентує себе в таких
формах, як відео-арт, інсталяція та перформанс. Воно виникло як заперечення
засилля масової культури, уособленням чого стало телебачення.
Відео-арт
Інсталяція
Перформанс
@
В рамках постмодерністського мистецтва формуються інші
напрямки: хеппенінг, граффітізм, мінімалізм, соц-арт, оп-арт, поп-арт.
Хеппенінг
Граффітізм
Мінімалізм
Соц-арт
Оп-арт
Поп-арт
Підсумок
Отже, постмодернізм
дав сучасному мистецтву нескінченну різноманітність стилів,
породжених характерною для постмодернізму абсолютною свободою
самовираження.
3.
ПИТАННЯ Головні прояви постмодернізму в літературі.
Методи: лекція з елементами пояснення,
випереджувальне
завдання,
презентація, демонстрація, міні – дослідження,
робота
з опорним конспектом, художнє читання, синектика.
Література
здавна була художньою творчістю, яка виносилася за межі мистецтва і разом з тим
становила «не мистецтво», яке включалося до сфери художньої культури.
Література то наближалася до мистецтва, використовуючи мову ритму, образності,
звукопису і т.п., то віддалялася від нього, захоплюючись квазінауковим аналізом
буття або обслуговуючи соціально-політичні замовлення.
Тези міні-лекції
Складання ЛСК
Специфічна
особливість постмодерного письма передбачає підкреслену умовність
зображуваного. Характерна риса постмодернізму – гра. Ігрове
начало притаманне більшості творів постмодернізму. За законами гри в них можуть
відбуватись різноманітні події на грані реального та ірреального. Гра дає
можливість вільного переходу з одного часу в інший, з дійсності – у світ
підсвідомості тощо. До того ж естетична гра у творах постмодернізму нерідко
поєднується з іронією, сміхом, а це завдання було засобом подолання драматизму
буття.
Концепція людини у
творах постмодернізму відзначається певною мірою скептицизмом та іронією.
Скептицизм допомагає авторам показати світ у його справжньому, неприхованому
вигляді.
Завдяки іронії
письменники змальовують людину та світ з певної дистанції, зображають жахливе в
іронічному ракурсі, а, отже, підносяться над ним, здобувши певну моральну
перемогу над жахами та абсурдом буття. Поєднання естетичної гри з іронією
створює умови для оцінки людини й світу різнобічно і серйозно, і не дуже, тобто
багатогранно.
У
постмодерністських творах вражаючим є те, що, змальовуючи минуле, вони
пропонують документальні його свідоцтва для того, щоб натякнути, що на ці
свідоцтва покластись не можна, вони не достовірні, наші знання про минуле та
сьогодення повинні постійно змінюватись.
Саме така суть
покладена в основу романів Милорада Павича, Умберто Еко, Крістофера Рансмайра,
Патріка Зюскінда, Юрія Андруховича.
Найважливішою
рисою постмодернізму є сумнів.
Сумнів
породжує маргінальність (граничність будь – якого явища соціальної
життєдіяльності людини по відношенню до переважаючої тенденції свого часу або
загальноприйнятої філософської чи етичної традиції).
Своєрідною
емблемою постмодернізму є ризома – потенційно безмежна,
хаотична мережа, вільна циркуляція станів.
Характерними
ознаками постмодернізму є також пародія, що перетворюється на само
пародію, завдяки чому письменник - постмодерніст знаходить світ
безглуздим і позбавленим будь – яких засад.
Постмодерністи
розглядають світ тільки крізь призму його осягнення словом, думкою, тому
уподібнюють самосвідомість особистості певній сумі текстів. В результаті весь
світ сприймається ними як безкінечний текст. Звідси виникає термін «інтертекстуальність»,
що є ще однією ознакою постмодернізму.
У
постмодерністському творі події відбуваються в гіперреальному світі,
який створюється за допомогою симулякрів.
При всіх наявних
рисах постмодерного твору – фрагментарності,
іронічності, вільного поєднання жанрів та стилів, карнавалізації, відсутності
можливості пізнання – літературні
тексти даного типу мають єдність емоційного тону і загального враження. Це спонукає читача до
пошуків не тільки загальної символічної структури твору, але й певного
змістового центру, яким може виступати образ, а точніше «маска» автора. У руслі
цього напряму в західноєвропейській літературі працюють такі письменники, як
Мілорад Павич, Мілан Кундера, Умберто Еко, Мішель Фуко, Джеймс Джойс та
багато-багато інших.
Тема: " Поезія. Ігор Римарук " Обнови" - типова постмодерна стилістика й поетика вірша; центральна ідея - покликання і призначення людини на землі,коли завжди є проблема вибору життєвого шляху .
https://youtu.be/U_v4wpn6SfA( відео про поезію поета)
https://youtu.be/A1nK4CztnsM9( відео про творчість поета ) скласти хронологічну таблицю життя і творчості поета
Д/З виразне читання вірша " Обнови" ідейно- художній аналіз вірша .
Тема:" Василь Герасимюк "Аркан" філософський верлібр про призначення чоловіка в житті , про чоловічу дружбу
https://youtu.be/TtnUJHCmOas( відео- біографія поета
.https://youtu.be/zvt6MU57INw(відео ,де автор читає вірш)
Д/З хронологічна таблиця життя і творчості ., виразне читання вірша ідейно -художній аналіз вірша .
Немає коментарів:
Дописати коментар