Українська мова 11 клас 25.04-29.04

Продовжуємо підготовку до здачі мультитесту з української мови.

На цьому тижні говоримо про складне речення.

Загальна характеристика складних речень.
Коми в складносурядному та складнопідрядному реченнях.

Загальна характеристика складних речень

Складне речення має два або більше синтаксичних (підметово-присудкових) центрів.

Складні речення поділяються на складносурядні, складнопідрядні, складні безсполучникові і складні конструкції .

Складне речення – це синтаксична конструкція, що поєднує декілька частин із окремими граматичними центрами (основами). Частини речень можуть поєднуватися сполучниками (сурядності та підрядності), тоді це складні сполучникові речення. Речення, частини яких не містять сполучників чи сполучних слів, поєднані безсполучниковим зв’язком, це безсполучникові складні речення. Є складні речення з різними видами зв’язку: сполучниковим і безсполучниковим. Цікаві приклади, що допоможуть вивчити особливості складних речень, знайдемо у повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків”.

Складне речення (приклади)

Знаємо, що речення стає складним, коли має дві і більше граматичні основи. Щоб правильно визначити частини складного речення, знаходимо граматичні основи у кожній із них і виділяємо межу між ними.

(1) Однак не все так складалось, (2) як думав Іван.

У реченні знаходимо дві граматичні основи (два предикативні центри), значить речення має дві частини :

1. частина –  (що?) не все (що робило?) складалось;
2. частина –  (хто?) Іван (що робив?) думав.

Звертаємо увагу на смисловий зв’язок між частинами речення. Частини речення знаходяться у підрядній залежності (від однієї можна поставити питання до іншої (як у словосполученні). Логічно виділяємо головну частину речення (ту, від якої залежить інша) і ставимо питання до підрядної. Виявляємо наявність сполучного слова як, що входить до підрядної частини. Це складнопідрядне речення. 

Головна частина (1) Однак не все так складалось,

(як?) 

підрядна частина (2) як думав Іван.

Між частинами складнопідрядного речення ставиться кома.

Між частинами складного речення можуть стояти такі розділові знаки: кома, тире, двокрапка, крапка з комою. Коли ставити кому, а коли інший розділовий знак, залежить від смислових зв’язків між частинами речень та видів складних речень.

(1) Скалка починала куритись, (2) і скоро маленький вогник вискочив з неї та запалав з обох кінців.

Складне речення, що має дві частини з двома граматичними центрами:

1. (що?) скалка (що робила?) починала куритись;
2. (що?) вогник (що зробив?) вискочив та запалав (однорідні присудки).

Виявляємо наявність сурядного сполучника і, який сполучає дві частини. Дія відбувається послідовно, частини речень рівноправні між собою, тобто не можна визначити головну і підрядну (як у складнопідрядному). Це складносурядне речення.

Є початок дії –  (1) Скалка починала куритись, і послідовне продовження дії /(2) і скоро маленький вогник вискочив з неї та запалав з обох кінців.

Між частинами складносурядного речення ставимо кому.

Є складносурядні речення, між частинами яких ставиться тире. У таких реченнях спостерігаємо причиново-наслідковий зв’язок.

(1) Занедужав Микола —(2) і Іван замість нього пильнує ватри.

Є складні речення, що не мають між частинами сполучників, поєднані безсполучниковим зв’язком.

(1) Зразу йому не йшло, (2) мелодія не давалась

Це безсполучникове складне речення, розділові знаки ставимо відповідно до смислового значення та інтонації. При інтонації переліку ставимо кому:

(1) Сонце наче заснуло, (2) вітер затих і перенісся з землі на небо.

Є ще складні речення, у яких поєднано декілька різних видів зв’язку між частинами: сполучниковий і безсполучниковий.

(1) Гори щохвилини міняли свій настрій: // (2) коли сміялась царинка, (3) хмурився ліс.

Складне речення з різними видами зв’язку: безсполучниковим та сполучниковим.

Вид складного речення (як визначити)

Вид складного речення можна визначити за сполучниками:

складносурядні – частини речень поєднані сполучниками сурядності

(і, й, та, а, але, проте, зате, однак, чи, або, ні, ані)

Вівці сивим туманом котились попід ногами, а далі пропадали й вони.

З чорного неба капали зорі, й пливла по ньому білим шумом небесна ріка.

складнопідрядні – частини речень поєднані сполучниками підрядності

(що, щоб, як, наче, ніби, якби, якщо)

Про нього люди казали, що він богує. (що – сполучник, не є членом речення)

 або сполучними словами

( у ролі сполучних слів виступають самостійні частини мови: займенники, прислівники)

(який, котрий, чий, що, як, де, коли, звідки, куди)

Палагна знала, чия то справа. ( чия – сполучне слово, означення, займенник)

Безсполучникові: (між частинами речень немає сполучників)

Тепер він вже мав обов’язки — його посилали пасти корови.

Складні речення з різними видами зв’язку (може бути поєднано сурядний, підрядний, безсполучниковий зв’язки)

Які види зв’язку поєднано у реченні, визначаємо індивідуально:

(1)Зрушились зими, (2)// збудились води, (3)і задзвеніла земля од співу потоків.

 Складне речення з безсполучниковим та сурядним зв’язком.

У складносурядному реченні частини, що мають свої синтаксичні центри, відносно рівноправні. Вони поєднуються між собою сполучниками сурядності і, та, а, але, проте, зате, однак, все ж, або, чи (=або), або...або, чи...чи, то...то.

1. На сизих луках скошено траву, і літо буйне в береги ввійшло. (М. Рильський.)
2. Можна розділити на сто частин яблуко, але не можна розділити Землю. (І. Жиленко.)
3. Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила. (Леся Українка.)

У складнопідрядному реченні одна частина головна (від неї ставиться питання), а друга—підрядна (вона відповідає на поставлене питання).
Підрядна частина до головної приєднується:
а) сполучниками підрядності що, як, бо, щоб, якщо, якби, чи, коли б, аби, раз, ніби, наче, немов, ніж, хай, хоч, чим... тим, так що, як тільки, після того як, для того щоб, з тим щоб, тому що, через те що, завдяки тому що, в зв’язку з тим що, дарма що, незважаючи на те що;
б) сполучними словами (які є водночас і членами речення) хто, що, який, чий, котрий, скільки (відносні займенники), як, наскільки, де, куди, звідки, коли, відколи, доки, поки, щойно, чому, навіщо (прислівники).
1. Ніколи в бурі не загине, [хто?] хто [підмет] Прометея має дух. (В. Сосюра.)
2. Той, [хто?] що [підмет] занепав духом, уже не страждає. (Д. Павличко.)
3. Людині треба, [що?] щоб її робота залишалася після неї жити. (Ю. Яновський.)
4. Мій час пливе так тихо-тихо, [як?] як [обставина способу дії] по ставку пливе листок сухий. (Леся Українка.)

У складному безсполучниковому реченні частини, що мають свої синтаксичні центри, поєднуються між собою без сполучників.
1. Ми чорні гори перегорнем, ми вдарим серцем в мур зажур. (І. Драч.)
2. Настане літо; жовтий цвіт укриє липу до вершини. (Я. Щоголів.)
3. Трапиться слово зрадливе — геть його, сину, гони! (Б. Олійник.)

У складній конструкції частини поєднані впереміш сурядним, підрядним і безсполучниковим зв’язками.
1. Вітер промчав, улігся, і [сурядний зв’язок] надріччя взялося сивиною: [безсполучниковий зв’язок] підіймався туман. (Григорій Тютюнник.)
2. Орел ширяв над моєю головою, і [сурядний зв’язок] я уявив, як [підрядний зв’язок] він придивляється до мене злими очима. (Р. Іваничук.)
3. Сон літньої ночі колись мені снився, [безсполучниковий зв’язок] коротка та літняя нічка була, і [сурядний зв’язок] сон був короткий, — [безсполучниковий зв’язок] він хутко змінився і зник, як [підрядний зв’язок] на сході зоря розсвіла. (Леся Українка.)

Кома між частинами складносурядних і складнопідрядних речень

Між частинами складносурядних і складнопідрядних речень звичайно ставляться коми.
1. Реве Дніпро, й лани широкополі медами пахнуть, колосом шумлять. (А. Малишко.)
2. Не хочу я, щоб знов пекла мене війна в журбі. (Григорій Тютюнник.)
3. Добре знати зимою, що знов навесні ти побачиш обличчя трав, які повмирали під саваном білих снігів. (Є. Гуцало.)
4. Море невинно голубіє над стінами скель, і сонце так світить ласкаво, що аж каміння сміється. (М. Коцюбинський.)
5. Кожен, кому доводилось зробити добре, повинен, мені здається [вставне речення], переживати радість якусь особливу, яку ні з якою іншою й порівняти не можна. (О. Гончар.)

Не ставиться кома між двома частинами складного речення, з’єднаними одиничним сполучником і(й), та (= і), або, чи (= або), якщо обидві частини мають спільне слово або спільну частину.
1. А десь біжать залізні коні і пахне холодом трава. (В. Сосюра.)
2. Тільки невсипуще море бухає десь здалеку та зорі тремтять в нічній прохолоді. (М. Коцюбинський.)
3. Коли він торкався смичком до струн скрипки, все на світі зникало і залишалася тільки музика. (В. Собко.)
4. Дітям здавалось, що вже вечір і що зараз прийде мама. (С. Васильченко.)
5. Неприємно, коли п’явка впивається в жижку чи коли гавкають на тебе чужі пси або гуска сичить коло ніг. (О. Довженко.)
6. Я люблю, коли в листя зелене дерева одягає весна, [сполучник повторюваний] і під вітром хитаються клени, і співає в квітках далина. (В. Сосюра.)

Не ставиться кома між двома частинами складносурядного речення, з’єднаними одиничним сполучником і (й), та (=і), або, чи (=або), якщо речення питальне, спонукальне або окличне.
1. Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе! (М. Рильський.)
2. Таке розкішне над нами небо і такі ми до безмежності молоді! (В. Шевчук.)
3. Чого світання так ясніє в полі і ген сріблиться пісенька дзвінка? (М. Стельмах.)

Якщо підрядна частина стоїть у постпозиції й приєднується до головної складеними сполучниками типу через те що, для того щоб, тому що, після того як, незважаючи на те що, в міру того як, внаслідок того що, так що, завдяки тому що, з тих пір як, подібно до того як, перед тим як, то кома ставиться один раз або перед усім складеним сполучником, або в його середині. Місце коми визначається змістом речення:
Футбольний матч відбудеться, незважаючи на те що періщить рясний дощ.
Або: Футбольний матч відбудеться незважаючи на те, що періщить рясний дощ.
Яхта уповільнила хід, перед тим як пристати до берега.
Або: Яхта уповільнила хід перед тим, як пристати до берега.

Якщо в складному реченні збігаються підряд два сполучники, то кома між ними ставиться тільки тоді, коли частину, яка починається другим сполучником, можна опустити без шкоди для будови всього речення. Якщо ж опустити її не можна, кома між двома сполучниками не ставиться.
1. Соломія міркувала, що, коли брати у ліву руку, плавні мусять швидко скінчитися, бо в той бік вони простяглись недалеко. (М. Коцюбинський.)
2. Певно, не забула того, що якби дід Улас не приберіг, то пропала б. (Панас Мирний.)
3. Бійці не кривдили старого, і, коли сідали їсти, кожний закликав Ференца до свого казанка. (О. Гончар.)
4. Рота пробивалась крізь вогонь, і де була найбільша небезпека, там бачили командира. (Я. Качура.)

         Складносурядне речення

Складносурядне речення (ССР) — складне речення, в якому прості (сурядні) речення рівноправні за змістом і пов'язані сурядними сполучниками. Змістова та граматична самостійність частин складносурядного речення має відносний характер, оскільки часто лише перша частина будується вільно, а друга певною мірою залежить від її змісту та структури. Наприклад:

Поїдемо поговоримо з лісом, а вже тоді я можу і з людьми (Ліна Костенко)

Ялинка затремтіла від низу до вершечка, і кілька зелених глиць упало на сніг (А. Антонов)

Сполучники сурядності

Частини складносурядного речення з'єднуються сполучниками сурядності. Їх є кілька типів:

Розділові	Єднальні	Протиставні
Одиничні: або, чи, хоч; повторювані: або…або, чи…чи, хоч…хоч, то…то, не то…не то.	Одиничні: і, й, та (в значенні і), також; повторювані: і…і, ні…ні (ані…ані).	А, але, та (в значенні але), проте, зате, все ж, однак.

Складносурядне речення з розділовими сполучниками

У таких складносурядних реченнях виражається взаємовиключення кількох подій. Наприклад:

Чи ти чула, чи ти їла?

Також може виражатися чергування подій одна з одною. Наприклад:

Івасик то підстрибував на місці, то спокій змушував його всістися за партою.

Складносурядне речення з єднальними сполучниками

У таких складносурядних реченнях виражається одночасність протікання якихось подій, певна послідовність якихось подій, а також причинно-наслідкова залежність однієї події від іншої. Наприклад:

На городі була річка, і ми робили це на задньому подвір'ї (Одночасність)

Сашко зробив домашнє завдання, склав речі до портфелю, і мати полегшено зітхнула (послідовність)

Випав сніг — і дахи будинків вкрились товстою білою ковдрою (причинно-наслідкова залежність)

Не ставиться кома у складносурядному реченні, частини якого з'єднані одиничним сполучником і, й, та, чи якщо обидві частини мають спільне слово або частину.

Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій

Складносурядне речення з протиставними сполучниками

У таких складносурядних реченнях може виражатися через сполучники зіставлення, поєднування двох подій між собою. А також протиставлення певних подій чи явищ.

Вже зійшло сонце, а півень ще не співав (зіставлення)

Івасик йшов по вулиці з розв'язаними шнурками на кросівках, однак він не впав (протиставлення)

Як сполучниковий, так і безсполучниковий сурядний зв'язок завжди виражає певне граматично-логічне відношення між простими реченнями складносурядного речення. За характером цього відношення в складносурядному української мові розрізняють такі типи зв'язку:

1. при єднальному зв'язку між собою з'єднуються рівноправні речення. Вони є сумісні за смислом та доповнюють одне одного. Засобами вираження єднальних відношень є інтонація та єднальні сполучники не тільки…а й, і (й), ні…ні, як…так, та, а (в значенні і), ані…ані, а там, а потім, а тому, і…і, теж, також. Наприклад:

   Заснули доли, і полонина в тиші спить (Олесь).
   А сьогодні над Харковом зупинились табуни південних хмар і йде справжній тропічний дощ — густий, запашний і надзвичайно теплий (Хвильовий).

2. при протиставному зв'язку зміст одного речення протиставляється змісту іншого речення. З цієї причини порядок слів у другій частині зумовлений характером її протиставлення першій частині. Протиставний зв'язок у складносурядному реченні виражається за допомогою сполучників а, але, проте, зате, однак, та. Наприклад:

   Гарні гості, та не в пору (прислів'я)
   На гору доступитися не легко, зате з гори зручніше боронитись (Леся Українка)
   Усе іде, але не все минає над берегами вічної ріки (Л. Костенко)

3. логічну основу розділового зв'язку становить роздільність зображуваних явищ, повторювана заміна одних фактів іншими або перелік таких тверджень, які взаємно виключають одні одного, бо в цей час можливе лише одне з них. Засобами оформлення сурядної роздільності є спеціальні розділові сполучники або…або, то…то, чи то…чи то, поки не, з того часу як, або, чи, хоч…хоч. Наприклад:

   Фронт мовчав, чи його не чути було за вітряницею (О. Гончар).
   Не то осінні води шуміли, не то вітер бився в заломах провалля (М. Коцюбинський).

Розділові знаки у складносурядному реченні

Прості речення, що входять до складносурядного, відокремлюються одне від одного комою, крапкою з комою або тире.

Кома

Кома ставиться між частинами складносурядного речення, поєднаними сполучниками і (й), та, а, але, проте, зате, однак, або … або, чи … чи, ні … ні, то … то, не то … не то, хоч … хоч, наприклад:

Сонечко зайшло, і надворі почало вже темніти (І. Нечуй-Левицький).

Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля (М Коцюбинський).

Дощ нарешті припинився, і лагідне сонечко знову засяяло (А. Ступак).

Кома не ставиться:

• якщо перед єднальним чи розділовим сполучником у складносурядному реченні є спільний другорядний член, вставне слово або частки лише, ще, навiть:

На хвилину раптом стихли голоси і спинились тіні (Ю. Смолич).

• між простими реченнями, що входять до складносурядного і тоді, коли для обох простих речень є спільним не тільки повнозначне слово, а й неповнозначне:

Лише гул од копит степом котився та хліба шелестіли (А. Головко)

• між двома питальними, спонукальними або окличними реченнями, з'єднаними сполучниками і (й), та (у значенні і), або, чи:

Котра зараз година і коли вже прибуде потяг?

• між двома односкладними безособовими або номінативними реченнями:

Сумно й глухо! (П. Мирний). Ніч і тиша.

Крапка з комою

Крапка з комою ставиться між частинами складносурядного речення, якщо вони:

• дуже поширені і вже мають в середині розділові знаки:

Ся розмова лишила в мені якийсь гіркий несмак; але миритись, брати назад свої слова у мене не було бажання (Леся Українка).

•  досить далекі за змістом:

Розжарене, червоне сонце низько спустилося; багряним світлом грало на деревах (Леся Українка).

Тире

Тире ставиться між частинами складносурядного речення перед сполучниками і, та (у значенні і), якщо:

• говориться про швидку зміну подій чи явищ:

Несподіваний ривок — і ми відриваємося від землі (А. Шиян).

• обидві частини виражають причинно-наслідкові відношення: 

Ще мить — і сад загубить пишну вроду (Д.Луценко).

• одна частина речення різко протиставляється другій.
• Опрацьовуємо матеріал і перевіряємо себе!!!!
• Тест1
• Тест2
• Тест3