Ускладнення речень | Однорідними членами | Відокремленими членами | Звертаннями | Вставними компонентами | Вставленими компонентами | І роси, і птиці, і трави з зорею вітають мене(В. Сосюра). | Я люблю українське село,повне шуму, повне дум(В.Сосюра). | Сонце! Сонце! Це тебе,довічний світе,стріваючи, вітає земля(Панас Мирний). | Правда, Чіпка мій моторний, удатний(Панас Мирний). | Радика мама(тата в нього не було) була вчителька музики(Ю.Яновський) |
У реченні можуть бути не тільки члени речення, з'єднані між собою підрядним зв'язком (способом узгодження, керування, прилягання), але й члени речення, які з'єднані сурядним зв'язком і утворюють у реченні ряди (групи) з кількох рівноправних, незалежних один від одного членів, тобто утворюють ряди однорідних членів речення. Однорідними називаються члени речення, які з'єднані сурядним зв'язком, стосуються одного й того самого члена речення, належать до однієї й тієї ж частини мови, відповідають на те саме питання і характеризують предмет (дію, явище) з одного боку: Серед хвиль і піни, й шуму чайка утлая несеться (П. Тичина). Зауважте! - Нерідко однорідні члени мають при собі залежні (пояснювальні) слова, тобто є поширеними: Дніпрогес з його крилатими щоглами, могутньою греблею, арками мостів відпливав вдалину(М.Бажан).
- Іноді в реченні може бути не один ряд однорідних членів, а два і більше.
- Однорідні члени речення з’єднуються один з одним та інтонацією або сурядними сполучниками, або (рідше) лише інтонацією: Кожна професія цікава, потрібна, захоплююча(О.Копиленко). А тим часом місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море(Т.Шевченко).
- Неоднорідними є означення, які характеризують той самий предмет з різних боків: Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать(Леся Українка).
- Однорідними є означення тоді, коли:
а) перше з них підсилюється або уточнюється другим і дальшими означеннями: Високо серед неба стоявясний , блискучий, повний місяць(І.Нечуй - Левицький); б) коли означення стоїть після означуваного слова: Він, упевнений, рішучий, серйозний, вирішив підкорити цю гору; в) коли в ролі означень виступають означення – синоніми або означення – антоніми: Ми не пропаща, а чудесна сила(М.Стельмах). Звертання — це слово або словосполучення в реченні, що називає особу, до якої звернена мова: Зоре моя вечірняя, зійди над горою (Т. Шевчен ко). Звертання, як правило, має форму кличного відмінка, рідше називного (форма називного відмінка в звертаннях не відповідає нормам української мови). Звертання не є членом речення. Звертання може виражатися як одним словом (непоширене), так і кількома словами (поширене): Не треба сліз, не хмур, кохана, брови й не схиляй лице своє сумне (В. Сосюра). Бідна волошко, чому ти у житі, а не на клумбі волієш рости? (М. Рильський). Звертання обов'язково відокремлюють на письмі з обох боків комами. Якщо звертання стоїть на початку речення, то при окличній інтонації після нього ставлять знак оклику, а наступне слово пишуть з великої літери:Земле рідна! Мозок мій світліє і душа ніжнішою стає, як твої сподіванки і мрії у життя вливаються моє(В. Симоненко). Зауважте! Не відокремлюються комами слова о, ой, якщо вони виступають у ролі підсилювальної частки: Ослово! Будь моїм мечем! (О. Олесь) Другорядні члени речення, які для підсилення їхньої смислової ролі виділяються в усному мовленні інтонацією й паузами, а на письмі — відповідними розділовими знаками, називають відокремленими: На відстані метра від мене на вікні сиділо галченя, майже доросле (О. Копиленко). Відокремлені члени речення | означення | прикладки (як різновид означення) | додатки | обставини | Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою(М.Коцюбинський) | Бійці, здебільшого вусаті статечні чоловіки, зриваються на ноги, нагледівши офіцерів, і завмирають у готовності(О.Гончар). | Крім запорожчан, набилося, звичайно, багато і місцевих(Я.Баш). | Розплющивши очі, леонід побачив над собою каламутне небо(О.Гончар). |
Здебільшого відокремлюють означення, що виражені дієприкметниковим зворотом чи прикметниками. Означення, як правило, відокремлюють комами, рідше — тире. Зауважте! Для відокремлення означень визначальними стають такі критерії: - чим виражене означення (прикметником, дієприкметником чи дієприкметниковим зворотом; іменником у непрямих відмінках); - кількість означень (одне чи кілька); - місце означення щодо означуваного слова (перед ним, після нього чи на відстані від нього); Означення, виражені | Відокремлюються | Не відокремлюються | Узгоджені означення | Дієприкметниковим зворотом | Після означуваного слова: День,залитий сонячним теплом,поволі згасав (І. Коваль). | перед означуваним словом: Залитий сонячним тепломдень поволі згасав. | кількома прикметниками чи дієприкметниками | після означуваного слова, якщо перед ним уже є означення:Досвітні огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі(Леся Українка). | якщо перед означуваним словом немає означення, то відокремлення залежить від бажання автора: Огніпереможні, урочі прорізали темряву ночіі Огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі(такі означення частіше відокремлюють, ніж не відокремлюють) | прикметником, дієприкметником, дієприкметниковим зворотом | як перед, так і після означуваного слова, вираженого особовим займенником: Вона, стримана й чемна, була дуже вродливою з лиця (О. Гончар). Стримана й чемна, вона була дуже вродливою з лиця. Щасливі, ми покидали футбольне поле (3 газети).Означуване слово-займенник може бути пропущене: Окрилений,покидаю своє весняне пристанище й вирушаю додому (І. Коваль). | | прикметником, дієприкметником, дієприкметниковим зворотом | якщо між означенням і означуваним словом стоять інші члени речення:Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ (0. Довженко). Зорі спадали з неба,білі, непрозорі, і клалися в намети (Леся Українка). | | Неузгоджені означення | іменниками в непрямих відмінках (з прийменниками чи без них) | як перед, так і після означуваного слова: В окулярах і в чорному платті, трохи манірна, Ліда нагадувала класну наглядачку старих часів (О. Донченко). Вийшов з хати дід Грииай. в одній сорочці, в крамних синіх штанях (І. Нечуй- Левицький). | | інфінітивом | перед яким можна поставити а саме:Це вже звичка в мене така —поговорити! (Б. Харчук). | перед яким не можна поставити а саме: Стала наближатися година вирушати вдорогу (С. Васильченко) |
Зауважте! Означення, вираження дієприкметником чи дієприкметниковим зворотом, що стоїть перед означуваним словом, відокремлюється комами лише тоді, коли воно має обставинний відтінок причини (перед означенням можна поставити слова будучи, бувши): Знесилений, кінь зупинився. Налякані громом, курчата збилися докупи. Зауважте! Перед непоширеними означеннями, що стоять у кінці речення, ставиться, як правило, тире: Великі асигнування передбачено на розвиток металургії — чорної та кольорової (3 газети). Прикладка — різновид означення, тож і відокремлюється вона в тих же випадках, що й означення: поширені прикладки після означуваного слова (коми) | Солов'ї, ці невтомні співці весни і кохання, заливисто перетьохкуються у вербах (О. Гончар). | поширені прикладки, що стоять перед означуваним словом і мають обставинний відтінок причини (коми) | Оптимістка за характером, Соломія знала лише один спосіб перемогти — зробити краще (В. Врублевська). | поширені прикладки в кінці речення, якщо перед ними можна вставити а саме (тире) | Я тільки тепер побачив село — нужденну купку солом'яних стріх (М. Коцюоинський). | прикладки, уведені словами або, тобто, чи, наприклад, особливо, на ім’я, на прізвище, як-от, а саме (коми) | Лінгвістика, або мовознавство, допомагає пізнавати закони мислення(3 газети). | прикладки, що відносяться до особового займенника (коми) | Щасливиця, я маю трохи неба і дві сосни в туманному вікні (Л. Костенко). | прикладки, що починаються словомяк, якщо мають обставинний відтінок причини (коми) | Як досвідчений драматург, Кочерга будує свій твір на контрастному поєднанні драматичних і підкреслено комічних сцен (3 підручника). |
Зауважте! Не відокремлюються прикладки із сполучником як, коли вони не мають відтінку причини (такі прикладки відповідають на питання у ролі кого? у ролі чого?): Тут ідеться про Шевченка як художника. Зауважте! Не відокремлюються власні назви, якщо вони стоять після означуваного слова: КосмонавтЛеонід Каденюк відвідав Технічний ліцей НТУУ «КПІ» м. Києва. Відокремлення таких власних назв можливе, якщо вони вживаються для уточнення, пояснення загального іменника: Мій сусід, Григорій Шиян, вирішив узагалі не покидати старої хати на високім пагорбі (О. Довженко). Вставні слова, словосполучення й речення виражають особисте ставлення мовця до свого висловлювання й не несуть нової інформації, лише певним чином оцінюють, уточнюють основне повідомлення. Вставні слова, словосполучення й речення не є членами речення. Вставлені слова, словосполучення й речення вносять додаткову інформацію в речення, не будучи граматично пов'язані з ним (отже, як і вставні конструкції, вони не є членами речення). Вставні конструкції відокремлюють на письмі комами. Групи вставних слів за значенням | Найуживаніші вставні конструкції | Приклади | упевненість чи невпевненість | безумовно, безперечно, без сумніву, справді, певна річ, ясна річ, правду кажучи, щоправда, може, мабуть, певно, очевидно, здається, сподіваюся та ін. | Ти мене, кохана, проведеш до поля, я піду — і, може, більше не прийду (М. Рильський). | емоційна оцінка (задоволення чи незадоволення) мовця | на щастя, на диво, на радість, слава Богу, нарешті, на жаль, на сором, як на зло, як на гріх, соромно казати, чого доброго та ін. | Треба пакуватись, а тут, як на лихо, приїхав Мишанецький (М. Коцюбинський). | вказівка на джерело інформації | кажуть, як кажуть, мовляв, чую, бачу, по-моєму, на мою думку, на думку за висловом ... та ін. | Там, кажуть, з гір усю країну видно (Леся Українка). | активізація уваги співрозмовника | бачиш, бач, вірите, знаєш, уявляєш, уявіть собі, майте на увазі, зверніть увагу, між нами кажучи, слово честі, чуєте та ін. | Перебування в Києві, уяви собі,багато дало мені для п'єси (О. Довженко). | зв'язок між думками | по-перше, по-друге, з одного боку, з іншого боку, до речі, між іншим, крім того, навпаки, отже, значить, наприклад, зокрема, взагалі, коротко кажучи, зрештою та ін. | Додому я не йшов, а летів, бо,по-перше, міг похвалитися, що мама одразу має школяра не першої, а другої групи, а по-друге, треба було збігати в ліс (М. Стельмах). |
Вставними називаються такі слова або сполучення слів, за допомоги яких виражається ставлення мовця до висловленої ним думки. Зауважте! Вставлені конструкції беруться у дужки, рідше відокремлюють з обох боків за допомогою тире:Там батько, плачучи з дітьми (а ми малі були і голі), не витерпів лихої долі, умер на панщині! (Т. Шевченко). Цей матеріал вам допоможе підготуватися до ЗНО з даної теми. Також не забуваємо про зошити О. Калинич Тепер самоперевірка Тест1 Тест2 |
Немає коментарів:
Дописати коментар