Українська література 10 клас. Тема наших уроків :"Збірка «Сонячні кларнети» ‒ подія європейського масштабу. Художнє осягнення ліричним героєм гармонії світу і дисонансів революційної дійсності в збірці «Сонячні кларнети»". 

Ми починаємо знайомитися із творчим доробком П. Тичини. Сьогодні будемо говорити про збірку "Сонячні кларнети". 

     Збірка “Сонячні кларнети” явила найкраще зі здобутків Павла Тичини на шляху творчої реалізації, відобразила його експерименти зі словом, із піснею, із розмірами та стилями. Тут сповна розкрилося те, чого поет навчився в народу, що він створив сам, і з народом поділився.

“Цією книгою розпочався ренесанс української поезії” (Д.Павличко)

 Рік написання: 1918

 Видано: у Києві в приватному кооперативно-видавничому товаристві “Сяйво”

 Тираж: 1000 примірників  

На обкладинці: соняшники

Настрій: життєлюбство, радість очікування, юнацькі надії

Особливості: драматичні нотки

Назва: “Соняшні кларнети” (поетичне вираження авторського розуміння гармоній всесвіту)

Сонце – джерело всього живого, символ життя, радості, розквіту, щастя 

Кларнет (чистий, ясний, бадьорий звук) 

Сонячні кларнети – музика сонця відбиває філософію вітаїзму 

(життєствердження), символізує світову гармонію, радісний гімн природі

Тема: вічна тема правдошукання митця

 Головна думка: свобода та гармонія

 Ідея: пов’язати мистецтво слова з духовним життям людини, її гуманістичними цінностями; божественне начало – у космосі, у людині; звеличення духовно багатої особи, сили людського розуму

Проблематика: матерія і дух; 

людина і світ; 

життя і смерть;

 сутність людини і творчості;

 природа і кохання

Склад збірки: 1.  “Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух” – увертюра, біблійні та міфологічні образи, сюжет будується на антитезі, ліричний герой – Людина нової доби, якій відкривається велика таємниця природи і життя; пантеїзм (обожнення природи та її явищ)

 2. “Гаї шумлять”, “Ой, не крийся, природо, не крийся”, “Пастелі”, цикл “Енгармонійне” (“Цвіт в моєму серці”, “Подивилась ясно…”, “Світає…”, “Вітер”) – поєднання засобів музичного та образотворчого мистецтва, казкові мотиви

3. “Арфами, арфами…”, “У собор”, “На стрімчастих скелях”, “По хліб ішла дитина”, “Скорбна мати”, “По блакитному степу”, “Війна”

Три тематичні групи: 

1.    “світла нота збірки”: лірика з пейзажними й любовними мотивами; музичні, граційні, живописні вірші; краса образів, глибинне розуміння законів природи 

2.    Вірші про народне горе, принесене Першою світовою війною; трагізм, найтонші настрої і почуття 

3.    Україна й революція; проблеми добра і зла, справедливості й народної моралі

Особливості: 

Поєднання різних типів інтонації, наспівний лад, музичність

 Раптові емоційні сплески (вигуки, питання)

Повтори, паузи – створення акцентів

 Імпульсивність, гострота, динаміка почуттів автора

 Коло як засіб композиційного розподілу 

Різнометричні стопи

 Поєднання музики, поезії, живопису

Висновки: Перша збірка лірики Павла Тичини є значним поступом як на творчому шляху самого митця, так і для укр.поезії в цілому 

Виражений неповторний власний стиль, мелодійність народопісенної поезії Експериментальність, мелодійність, співучість, ліричність

Багато творів були пізніше покладені на музику видатними композиторами.

Переходимо до поезії: 

Тільки кращу поезію кладуть на ноти:

А тепер аналіз :

Тема: зображення краси природи, прихід весни.
 Головна думка: автор передає у творі красу природи.
 Жанр: пейзажна лірика 
Художні засоби: епітети (плач перламутровий, золоті арфи), метафори (йде весна), повтори, пестливі слова, авторські неологізми (ніжнотонні, самодзвонними). 
Ліричний герой мрійливий і обдарований. 
Римування перехресне. 
Віршовий розмір — дактиль з хореєм.
 У цій поезії передано відчуття наближення весни. Текст можна прочитати на трьох рівнях: ідеться про пору року в природі, про прихід життєрадісної юності ліричного героя і про весну воскресіння, відродження рідної землі.
 Мотив: гімн весні, молодості, вірі в щастя.
 У вірші постає прекрасний персоніфікований образ дівчини-весни, до ніг якої схиляються й квіти, і живодайні дощі, і громи, і веселки. Цей образ творять вишукані неологізми (самодзвонними, ніжнотонними), епітети (золоті, голосні арфи, перламутровий плач), порівняння (поточки, як дзвіночки) та ін. Невичерпну музичну енергійність приходу весни передають постійні повтори, алітерації, асонанси, чергування довгих і коротких рядків: Арфами, арфами — 
золотими, голосними обізвалися гаї
 Самодзвонними: Йде весна
 Запашна, 
Квітами-перлами
 Закосичена.
      Поезію написано під впливом вірша М. Вороного «Блакитна панна». Павло Тичина по-своєму талановито розвинув і поглибив звуко-зорові експерименти свого вчителя.
       Уражає асоціативне багатство твору: шум гаїв нагадує ліричному героєві мелодію арф; він просить чи то весну, чи кохану, чи Україну: «Ой одкрий // колос вій!» Ця красива метафора — заклик до мо­лодої людини, молодої нації пильно, удумливо й сміливо подивитися в майбутнє і бути готовими не тільки до злетів, а й випробувань: «Сміх буде, плач буде //Перламутровий». 
       Зверніть увагу на дату написання вірша: улітку 1914 р. розпочнеться Перша світова війна, яка стане початком бурхливих змін у світі, відкриє шлях надіям і розчаруванням, тріумфам і трагедіям XX ст. Поет пророче відчув наближення цієї нової епохи та и суперечливу суть.
Вивчити і знати!!!!!Ця поезія виноситься на ЗНО, тому перевіряємо свої знання.