Урок української літератури 9 клас. Тема:"П. Куліш – відомий письменник, перший український професійний літературний критик, перекладач, автор підручників для школи, українського правопису.Вплив на П. Куліша ідей європейського просвітництва: «Українець у Європі, європеєць в Україні». Романтична основа світогляду. Ентузіазм і жертовність П. Куліша у громадській та культурницькій роботі на шляху духовного відродження і культурного збагачення нації".
Сьогодні будемо знайомитися із життям і творчістю П. Куліша.
Давно
в труні Тарас і Костомаров,
Грабовський чемний, лагідний Плетньов,
Сивіє розум і холоне кров;
Літа минулі, мов бліда примара.
Та він працює. Феніксом з пожару
Мотронівка народжується знов;
Завзяттям віє від його промов
І в
очах відблиск молодого жару.
Він боре тупість і муругу лінь;
В Європі хоче ставити курінь,
Над творами культурників п’яніє.
І днів старечих тягота – легка,
І навіть в смертних муках агонії
В повітрі пише ще його рука.
Так писав Микола Зеров у своїй
поезії, присвяченій видатному поету і прозаїку, драматургу і перекладачу,
критику і публіцисту, історику і етнографу, мовознавцю і культурному діячу,
Пантелеймону Олександровичу Кулішу, з постаттю якого ми познайомимось на сьогоднішньому
уроці.
У М.Зерова були підстави для таких слів.
… Куліш працював. Він працював – хліборобствував на
своєму хуторі, він працював як видавець та письменник у Києві та Петербурзі. І,
перебуваючи за кордоном, теж невтомно, навіть тяжко працював. Це був другий
(після Івана Франка) титан української науки та письменства.
Куліш
працював захоплено, з насолодою, самовіддано, натхненно. Працівник з нього був
високого європейського рівня. Він міг просидіти за своїм творчим верстатом
чотирнадцять годин на добу – по п’ять-шість годин не встаючи з-за
столу. Куліш чинив над собою насильство, бо його тіло було створено раювати на
свіжому повітрі, на хуторі серед лісів та степів. Перевантажуючи себе надміру,
він працював майже без перерв, без прогулянок. Упертість фанатичного
письменника й науковця він поєднував з дивовижною, якоюсь нереальною працездатністю,
помноженою на євангельську безкорисливість в ім’я кращого майбуття своєї нації,
такої ж самобутньо обдарованої, як він, і такої ж безталанної. Це була
інстинктивна ретельність бджоли, і впертість вола, і натхненний героїзм Дон
Кіхота, і розрахунок старого німця-педанта.
Неймовірно,
але факт: Куліш одночасно писав, видавав твори. Влаштувавши власну друкарню,
він, окрім переліченого, переглядав-редагував 3-4 аркуші коректури щодня. А ще
– колосальний збірник народних пісень, а ще – вагомий словник української мови,
а ще – переклади, а ще – по п’ять-шість листів щоденно…
Крім
цього, Куліш сам розсилав передплатникам свої видання, особисто ходив у
цензурний департамент, клопочучись, аби добитися дозволу на видання українських
книжок, українського часопису, українського букваря і т.п. Так що це був, образно кажучи, потужний мотор
української культури.
Отже, праця, праця і ще раз
праця! Що й казати: коли б у добі було
не 24, а 36, 48 годин, то для кожної з них знайшлася б у Куліша відповідна
праця і водночас логічна думка про те, що і цього часу ще не досить. Це була
людина – Титан Праці. Показовим є останній, передсмертний штрих у цьому плані:
вмираючи, в останні хвилини свого суперспрацьованого життя Куліш пальцем у
повітрі виводив букви недописаного твору.
Хто ж він? Звідки, з якого краю вийшов у світ цей Титан Праці? Де
вчився? Під впливом кого й чого формувався його світогляд? Кого знав, з ким
товаришував, кого любив і цінував? Учому
полягає його громадянський подвиг? Який результат його титанічної праці?
Дивимося, слухаємо, читаємо!!!
Завдання:
1.Заповнити таблицю «Спадщина
П. Куліша».
Спадщина П. Куліша
|
|
Сфера діяльності
|
Внесок П. Куліша
|
Література
|
|
Фольклор
|
|
Публіцистика
|
|
Мовознавство
|
|
Переклади
|
|
Видавнича справа
|
|
Історія
|
|
Немає коментарів:
Дописати коментар