Українська література 9 клас. Тема:"Порівняльна характеристика образів Якима Сомка та Іванця Брюховецького. Фольклорно-етнографічний матеріал у творі. Оцінка роману Т. Шевченком". 

    Іще раз повторіть!!!!!!

Тема: зображення суспільно-політичних умов на Україні у часи Руїни після смерті Б. Хмельницького і обирання нового гетьмана на «чорній раді», що відбулася 1663 року в Ніжині.

Ідея: викриття і засудження доби Руїни, яка призвела до соціального роз­ладу між селянами і поміщиками, міщанами і шляхтою, міщанами і коза­ками, низовим козацтвом, «черню» і козацькою старшиною; також засу­дження підступності, брехні, жаги до збагачення, прагнення заволодіти гетьманською булавою будь-яким шляхом (І. Брюховецький); заклик до єднання за «цілість України», яку намагаються «розідрати надвоє».

Основна думка: а) зображуючи минуле, автор прагнув збагнути й оці­нити сучасне; б) народ — рушійна сила у визначенні своєї подальшої долі; в) «усяке багатство, усяка слава — усе воно суєта суєт»; г) «нема там добра, де нема правди».

Жанр: перший історичний україномовний роман, роман-хроніка.

Роман — великий епічний твір, у якому зображується всебіч­на картина життя великої кількості людей у певний період часу або цілого людського життя; історичний роман, відповідно, побу­дований на історичному матеріалі. (Учні роблять записи до літе­ратурознавчих словничків.)

П. Куліш дає своєму творові підзаголовок «Хроніка», хоча в історичній хроніці не буває вигаданих персонажів і подій.

«Чорна рада» — роман багатопроблемний. Найголовніші з проблем — питання незалежності України, патріотизму та зра­ди, запроданства, ролі державного діяча в історії, боротьби добра і зла, батьків і дітей, кохання й подружнього щастя, людини й на­родної моралі тощо.

Особливість назви твору. Доба Руїни — з часу зречення гетьманства Ю. Хмельницьким 1663 р. до 1687 р., коли гетьманом був обраний І. Мазепа.

Географічно-державний стан України — поділ на Лівобережну (під владою Москви) та Правобережну (під владою Польщі).

Чорна рада — козацька рада з участю «черні» — простих се­лян та міщан.

Проблематика роману:

•  історична доля України, її державний устрій, місце в історії, шляхи, якими має йти український народ;

•  взаємини між панством, старшиною і простолюдом, біднотою;

•  стосунки між Україною і Росією;

•  вірності обов'язку, козацької честі;

•  козацтва, Запорозької Січі, її місце в історії;

•  любов і ненависть;

•  вірність і зрада;

•  батьки і діти;

•  історична постать і сучасність;

•  цінність людського життя;

•   «усякому єсть своя кара і награда од бога».

Основний конфлікт роману — суперечності між козацькою старшиною, виразниками інтересів і поглядів якої є Сомко, Шрам, і широкими народ­ними масами — селянською біднотою, міщанством, козацькою голотою, очолюваними Брюховецьким.

Чорна рада -- загальна козацька рада, - збиралася для вирішення стратегічних питань, коли між старшинами не було одностайності. Найбільш відома чорна рада, за негативними наслідками, яка відбулася 17-18 (27-28 червня) 1663 року на околицях Ніжина.

     Яскравим прикладом соціального і державного роздроблення в історії України стали події 17-18 червня 1663 року в Ніжині, названі «Чорною радою». Метою виборної ради було обрання нового постійного гетьмана Лівобережної України з двох реальних претендентів на цю посаду: Якима Сомка та Івана Брюховецького. В цій події брали участь як козацька старшина, так і представники десятків тисяч «чорного», незаможного люду – селян, міщан, бідних козаків (звідси походить й назва ради).

     Передумовою «Чорної ради» була складна політична боротьба за гетьманську булаву після смерті Богдана Хмельницького, період правління якого названо «золотою сторінкою» в історії України. Учасниками цієї боротьби стали Іван Виговський, Юрій Хмельницький, Павло Тетеря, Яким Сомко, Іван Брюховецький, згодом — Петро Дорошенко.

     Рада була скликана для обрання гетьмана Лівобережної України. Участь у чорній раді взяли не тільки козаки, але й селяни та міщани-- «чернь», які також мали право голосу.

     Після зречення в січні 1663 року Юрія Хмельницького в Україні розпочався період громадянської війни, який в українській історії носить назву «Руїна». Україна фактично розпалася на дві частини -- Правобережну і Лівобережну. На хід подій у Правобережжі намагалася впливати Річ Посполита, а Лівобережна Україна знаходилась під контролем Московської держави.

     На початку 1663 року за згодою польського короля у Правобережній Україні гетьманом було обрано Павла Тетерю. Однак лівобережні полки і Запорожжя не визнали влади Тетері. У Лівобережжі на гетьманську булаву претендували наказний гетьман Яким Сомко, ніжинський полковник Василь Золотаренко і запорозький отаман Іван Брюховецький. Кандидатури Сомка і Золотаренка підтримували північні полки Лівобережної України і різні групи козацької старшини.

     Під час чорної ради Брюховецький, кандидатуру якого підтримував і царський уряд (на раду прибуло московське посольство і 8-тисячне військо), сподіваючись з його допомогою зміцнити свої позиції в Україні, домігся обрання його гетьманом.

     Після ради Якима Сомка і Василя Золотаренка за наказом Брюховецького було заарештовано, звинувачено у зв'язках з польською шляхтою і у вересні 1663 року страчено у Борзні.

     1663 році Іван Брюховецький був обраний гетьманом Лівобережної України і особисто поїхав стати перед очі Московського царя та укласти Московські статті. Він послабив Січ, розташував запорожців невеликими загонами по всьому Лівобережжю, з міщан збирав податок на власну користь, на утримання гетьмана, обмежив самоврядування, прагнув об’єднати усю Україну під своєю владою. 1663-1665 рр. ходив у невдалі походи на Правообережжя.

     Московські статті були укладені 1665 році і були схожі на Переяславські на користь Москви.

      Московські статті значно обмежували політичні права України, посилювали її військово-адміністративну і фінансову залежність від московського уряду. За Московськими статтями українські міста і землі переходили під безпосередню владу московського царя. Податки в Україні збирали московські воєводи, податки йшли повністю у царську скарбницю, вибори гетьмана і старшини були лише з дозволу царя і за присутності царського представника. Гетьманський уряд не мав права на самостійну зовнішню політику, а внутрішня контролювалася Москвою.

      Московські статті викликали величезне обурення серед усіх верств українського суспільства, а Андрусівський мир 1667р. який поділив Україну, став головною причиною антимосковського повстання у Гетьманщині, обуренням Лівобережжя, яке активно розпочав Іван Мартинович Брюховецький.

Московські статті викликали величезне обурення серед усіх верств українського суспільства, а Андрусівський мир 1667р. який поділив Україну, став головною причиною антимосковського повстання у Гетьманщині, обуренням Лівобережжя, яке активно розпочав Іван Мартинович Брюховецький.

Яким Семенович Сомко -наказний гетьман                            

Портрет і зовнішність героя: «воїн уроди, возраста і красоти зіло дивної»; «високий, огрядний собі пан»; «кругловидний, русявий»; «головав кучерях, як у золотому вінку»; «очі ясні, веселі, як зорі»; «чи ступить,чи заговорить, то справді по-гетьманськи». .Риси характеру: взірець лицарства, мужності, відвертості, благо­родства; «щирий і незлобливий»; не любив жартів; «щира козацька душа»,«гордий, пишний і розумом високий».

Політичні погляди: мириться із запорозьким демократизмом, бунтарством сіроми; відстоює ідею міцної державної влади, сильної гетьманської руки; у нього на думці, якби одігнати ляхів до Случі; прагне об'єднатиобидві частини України і триматися договору про возз'єднання з Росією; мужньо приймає смерть, відмовившись від можливого порятунку, бо «погибає Україна!»

Яким   Сомко  для   Пантелеймона Куліша: спрощений, надуманий, схема­тичний герой; рупор, через який письменник проголошує свої погляди простаршинську зверхність над народними масами, висловлює свої поняття кращих рис вдачі гетьмана.

Іван Мартинович    Брюховецький

Риси характеру: лукавий і підступний; хитрий і підлий; вразлива, мстива і властолюбива людина; здатність до демагогічного маскування перед народом; облудний; «чарівник-чорнокнижник; «наче собі чоловік про­стенький, тихенький»; «ніхто не подумав би, що в сій голові вертиться що-небудь, опріч думки про смачний шматок хліба да затишну хату»; вти­рався у довір'я простолюду, на який опирався у боротьбі за гетьманство; намагався справити вигідне враження, бути малопомічним, скромним; «по душі були темному людові тії лукавії ухватки, тії тихі, солодкі речі, те нібито убожество, що всяк за його поліз би хоть на ніж»; «химерний, морочив голови людськії, мов не своєю силою»; «мов який чарівник- чорнокнижник, ходив поміж миром, сіючи свої чари»; політичний аван­тюрист без честі й совісті.

Зовнішність: коротка старенька свитина; «полотняні штані»; чоботи шка­пові, протоптані; «шабля при ньому горіла од золота; да й та на йому була мов чужа»; «і постать, і врода в його була зовсім не гетьманська»; «наче собі чоловічок простенький, тихенький».

«Яким же на сторінках роману П. Куліш представив нам І. Брюховецького?»

Домашнє завдання!!! На основі вивченого матеріалу скласти порівняльну характеристику (у вигляді таблиці)Якима Сомка та Івана Брюховецького.