Українська література 9 клас. Тема:«Чорна рада» – перший україномовний історичний роман-хроніка. Походження його назви. Історична основа й авторська уява, романтичність стилю. Динамічний інтригуючий сюжет".  

Шановні учні 9 класу!!!!! Роман " Чорна рада" виноситься на ЗНО, тому прочитати його потрібно обов'язково!!!!!!

«Чорна рада» - історичний роман – хроніка.

Словникова робота.

 Історичний роман -  це  твір, сюжетно побудований на історичному матеріалі, основним предметом зображення є історичні події. У такому романі масштабно замальовується певна доба та її видатні діячі.

Роман – хроніка -  великий за обсягом прозовий твір, в якому послідовно розкриваються значущі суспільні, історичні, родинні події протягом тривалого  часу.

 Походження назви роману.

«Чорна рада» - перший український історичний роман, написаний 1857 року. Існують наступні версії, які пояснюють назву роману П. Куліша.  Ніжинська рада 27- 28 червня 1663 була названа чорною, бо в ній уперше в українській історії брала участь біднота( чернь). Інша версія пов’язана  з багатозначністю слова чорна.  Це слово в українській історії часто вживається у значенні підла, незаконна, злочинна.( Наприклад, фразеологізм чорна душа  означає підступну, безсердечну, вкрай невдячну, зрадливу людину). В історії України  чорними називали ті ради, наслідком яких було не демократичне волевиявлення, а державний переворот. Ніжинська рада – одна з них. Голота

( чернь) голосувати не мала права, значна кількість реєстрових козаків не прибула. Зазвичай переможець ніколи не вбивав переможеного.  У творі показано навпаки – Сомка було страчено.

  Історична основа й авторська уява.

Усіх персонажів умовно можна поділити на дві групи. Це реальні історичні постаті діячів доби Руїни Яким Сомко, Іван Брюховецький, Василь Золотаренко, Михайло Вуяхевич, князь Данило Великогагін( у романі – Гагін). Інша група створена  уявою автора, здебільшого це романтичні образи, переважно представники простого люду, козацтва( родина Череванів – Михайло, Мелася, Леся; полковник Шрам, Петро, Кирило Тур). Є  версія, що полковника Шрама Куліш міг змалювати на основі реальної історичної постаті  Шрамка, тому що чорнова назва  твору  російською мовою «Сотник Шрамко и его сыновья». Тому поділ персонажів досить умовний. Дійові особи роману( історичні та вигадані) можна згрупувати відповідно до основного конфлікту:  вони є прибічниками  Якима Сомка чи  Івана Брюховецького.

 Романтичність стилю.

Розгляньте наведену таблицю й доведіть, що «Чорна рада»  відповідає напряму романтизму.

                                       Риси романтизму

-         Зображення виняткових героїв у незвичайних ситуаціях, їх не –типовість.

-         Викриття й осуд вад соціально несправедливого устрою, протест проти гноблення людини людиною, відстоювання права кожного громадянина суспільства на особисту свободу, вільний розвиток – фізичний і духовний.

-         Основні герої - гетьман, козак – запорожець, кобзар, народний месник; порушення проблеми обов’язку  героя перед народом.

-         Інтенсивне використання фольклорних тем, сюжетів, образів, жанрів.

-         Емоційна напруженість у зображенні подій, ситуацій, обставин, характерів, інтенсивне використання гіпербол, символів, риторичних фігур, зокрема інверсії.

П. Куліш працював над романом упродовж 14 років. Твір був виданий 1857 року. У центрі оповіді розповідь про «Чорну раду», що відбулася під Ніжином у 1663 році.

Матеріал для свого твору П. Куліш брав з багатьох джерел: «Истории Малороссии» М. Маркевича,— «Истории Малой Рос­сии» Д. Бантиш-Каменського, друкованих і рукописних козаць­ких літописів (зокрема Самовидця та Грабянки), старовинних до­кументів, що знаходив сам у архівах монастирів і різних установ, а також з фольклору — дум, історичних пісень, переказів, легенд, казок про козаччину. З цими творами він знайомився не тільки в численних уже тоді збірниках, а й безпосередньо з уст народу. Це дало можливість створити низку правдивих, конкретно-істо­ричних подій, ситуацій, обставин, а також характерів, відтво­рити інтереси й настрої представників різних соціальних груп тогочасного суспільства.

27–28 червня 1663 року у Ніжині відбулася «чорна рада», за підсумками якої гетьманом було обрано Брюховецького, а Сомка скарано на горло.

 Складання паспорта твору

Автор	Пантелеймон Куліш
Назва	«Чорна рада»
Перша назва	"Сотник Шрамко и его сыновья"
Підзаголовок	«Хроніка 1663 року»
Рік написання	1857 рік
Тема	зображення суспільно-політичних умов на Україні у часи Руїни після смерті Б. Хмельницького і обирання нового гетьмана на «чорній раді», що відбулася 1663 року в Ніжині.
Ідея	викриття і засудження доби Руїни, яка призвела до соці­ального розладу між селянами і поміщиками, міщанами і шлях­тою, міщанами і козаками, низовим козацтвом, «черню» і ко­зацькою старшиною; також засудження підступності, брехні, жаги до збагачення, прагнення заволодіти гетьманською була­вою будь-яким шляхом (І. Брюховецький); заклик до єднання за «цілість України», яку намагаються «розідрати надвоє».
Жанр	перший історичний україномовний роман, роман-                   хро­ніка
Літературна течія	романтизм
Герої	наказний гетьман Лівобережжя, переяслав­ський полковник Яким Сомко, правобережний гетьман Павло Тетеря, ніжинський полковник Васюта Золотаренко, кошовий гетьман Запо­розької Січі Іван Брюховецький, московський князь Гагін, запорозький козак, курінний отаман Кирило Тур; полковник і панотець Шрам (справжнє прізвище Чепурний), його син Петро Шраменко; колишній козак, господар хутора Хмарище Михайло Черевань, його дружина Меланія і доч­ка Леся; Гвинтовка, його дружина Настя, Божий Чоловік, запорозький старець Пугач, Василь Невольник

Визначення проблематики роману: 

 історична доля України, її державний устрій, місце в історії, шляхи, якими має йти український народ; 

 взаємини між панством, старшиною і простолюдом, біднотою; 

 стосунки між Україною і Росією; 

 вірності обов’язку, козацької честі; 

 козацтва, Запорозької Січі, її місце в історії;любов і ненависть;

      вірність і зрада;

  батьки і діти;

    історична постать і сучасність;

    цінність людського життя

         

    «усякому єсть своя кара і награда од бога».

Сюжет. У романі дві сюжетні лінії — соціальна та любовна. Перша — це події, пов’язані з вибором гетьмана на «Чорній раді» в Ніжині, поразка Сомка, Шрама та їхніх прихильників, друга — любовна, романтична, причому вона складніша, ніж звичайний любовний трикутник. Тут Леся, а з другого боку — Петро, гетьман Сомко, відчайдушний козак-запорожець Кирило Тур, історія з викра­данням, відмова Тура від Лесі. П. Куліш будує сюжет у хроноло­гічному плані, події розгортаються послідовно, наче ланцюжок, у якому одна ланка закономірно пов’язана з другою.

Композиція.

Твір містить 18 розділів.

Автор влучно використав композиційний прийом — подорож ге­роїв. Цей прийом дає змогу показати широку панораму народного життя, різні стани, верстви населення, ознайомити і героїв твору, і читачів із тим, як і чим живе й дихає народ, складними соці­альними проблемами тогочасності.

Перевірка на знання змісту роману!

Домашнє завдання.

 Прочитати роман до кінця, скласти характеристику образів твору (гетьманів                      Я. Сомка та І. Брюховецького) від першої особи;  індивідуальне завдання: підготувати історичну довідку про раду у Ніжині 1663 року.